ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Іваницький О.Т.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Карбань І.С.,
судді: Івакіна В.О., Твердохліб А.Ф.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2002 Справа N 14/624
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М.(головуючий),
Харченка В.М.,
Вовка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представників відповідача – Кулик К.І. та Івахненка
касаційну скаргу Б.М.
спільного українсько-білоруського
ТзОВ “Авіс”
на постанову від 10.04.2002
Харківського господарського суду
апеляційного
у справі № 14/624
господарського суду Полтавської області
за позовом приватного підприємства “Нікі-Трейд”
до спільного українсько-білоруського
ТзОВ “Авіс”
Про стягнення 18675,63 грн.
В судове засідання представники позивача не з’явилися, про час і
місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2001 року приватне підприємство “Нікі-Трейд” звернулось
до спільного українсько-білоруського товариства з обмеженою
відповідальністю “Авіс” з позовом про стягнення грошових коштів
у сумі 18675,63 грн. Заявою від 20.02.2002 позивач уточнив свої
позовні вимоги і просив суд стягнути суму основного боргу –
17282 грн., індекс інфляції – 996,53 грн. та судові витрати. Від
стягнення 497,10 грн. позивач відмовився. Крім того, в ході
судового розгляду справи позивачем додатково подано заяву з
клопотанням господарський суд вийти за межі позовних вимог та
визнати договір купівлі-продажу векселя № 23/2 від 23.02.2000
неукладеним у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо всіх
істотних умов договору.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.02.2002
позовні вимоги приватного підприємства “Нікі-Трейд” задоволені
частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення
497,10 грн. Стягнено з поточного рахунку спільного
українсько-білоруського товариства з обмеженою відповідальністю
“Авіс” на користь приватного підприємства “Нікі-Трейд” основний
борг – 17282 грн., індекс інфляції – 996,53 грн., витрати по
сплаті держаного мита та послуги інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу. Визнано неукладеним договір
№ 23/2 від 23.02.2000.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.04.2002 у справі № 14/624 вищезазначене рішення суду було
залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 10.04.2002 та рішення
господарського суду Полтавської області від 20.02.2002
скасувати. На думку відповідача, при прийнятті рішення та
постанови судами порушені норми матеріального та процесуального
права, зокрема суди неправильно застосували ст. 214 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
відповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський
суд України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає
задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2000 сторони уклали
договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач продав
відповідачу простий вексель за № 763314011289, номінальною
вартістю 17282, 00 грн., емітований товариством “Техносервіс”
15.02.2000. Відповідно до цієї угоди, за актом від 23.02.2000,
позивач передав відповідачу зазначений вексель. Надалі, за
договором № 25 від 28.02.2000, відповідач передав цей же вексель
ТОВ “Техносервіс”, тобто тій особі, яка його емітувала.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної
інстанцій виходили з того, що договір не передбачав знижку суми,
яка підлягає сплаті за придбаний вексель; що укладаючи цей
договір, сторони не досягли згоди з такої суттєвої його умови як
ціна і що в підсумку відповідач, отримавши від позивача вексель,
не провів його оплату.
Із змісту договору випливає, що при його укладенні сторони
дійсно не досягли згоди відносно ціни предмету продажу, тобто
тієї умови, яка, відповідно до ст.ст. 224, 228 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, є істотною.
Вірно встановивши наведені обставини справи, суд водночас, дав
їм неправильну юридичну оцінку.
Зокрема суд не прийняв до уваги тієї обставини, що позов про
визнання договору неукладеним не може бути предметом
самостійного розгляду, оскільки, з урахуванням вимог ст. 6 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, він не відповідає способам захисту цивільних
прав та не призводить до їх поновлення. Тобто, питання про
наявність чи відсутність згоди сторін відносно всіх істотних
умов договору є елементом оцінки фактичних обставин справи, а
тому воно може вирішуватись лише при існуванні спору про право і
свідчити тільки про наявність чи відсутність підстав для
задоволення відповідного позову.
Таким чином, при розгляді справи суд не визначив правову природу
спірних відносин сторін, а також право, яке порушене, і
задовольнив позовні вимоги без належних для того правових
підстав як в частині визнання договору неукладеним, так і в
частині стягнення грошових сум.
З урахуванням цього, а також з огляду на існування таких
передбачених процесуальним законом інститутів як межі позовних
вимог та межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий
господарський суд вбачає підстави для скасування постановлених
по справі рішень та знаходить можливим прийняти нове рішення про
відмову в задоволенні позову.
Оскільки, припиняючи провадження у справі в частині стягнення
грошової суми у розмірі 497,10 грн., суд припустився порушення
вимог ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, постановлене ним рішення
підлягає скасуванню і в цій частині.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу спільного українсько-білоруського ТзОВ “Авіс”
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 20.02.2002
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.04.2002 по справі № 14/624 скасувати.
В задоволенні позову приватного підприємства “Нікі-Трейд”
відмовити.
Головуючий Борденюк Є.М.
С у д д я Харченко В.М.
С у д д я Вовк І.В.