ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.10.2002 Справа N 4/263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий)
Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу АТЗТ “Валентин” на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 18.06.2002р. у справі за позовом АТЗТ
“Валентин” до ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
про стягнення сум
У С Т А Н О В И В:
У березні 2002 року АТЗТ “Валентин” звернулося до суду з
позовною заявою до ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, в
якій просило стягнути з відповідача суму заборгованості –
4018,57 грн., індексацію у сумі 1726,95 грн. та три відсотки
річних у сумі 457, 34 грн., посилаючись на договори купівлі-
продажу та договори застави векселів.
Рішенням господарського суду Донецької області від
12.04.2002р. (суддя Гринько С.Ю.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2002р.
(судді: Дзюба О.М., Агапов О.Л., Акулова Н.В.) у позові
відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить зазначену постанову
скасувати, позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що
оскільки відповідач звернув стягнення на предмет застави
(векселів), то останній в силу ст. 25 Закону України “Про
заставу” повинен повернути позивачу різницю між грошовою сумою
предмета застави.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між АТЗТ “Валентин” (
покупець) та ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” (продавець)
було укладено договори купівлі-продажу металопродукції № ДГ-2621
від 24.11.98, № ДГ-639 від 19.01.99. Відповідно до п. 5.2.
договорів оплата продукції провадиться в грошовій формі на
підставі рахунків, виставлених продавцем покупцю на протязі 15
банківських днів з дати виставлення рахунків. Пунктами 5.4
договорів передбачено, що способом забезпечення своєчасного та
повного виконання зобовязань покупця сторони вибрали заставу.
Предметом застави є прості векселя № 66334389215823 на суму 21
975,68 грн. з строком платежу до 20.11.2008р., № 66334389205809
на суму 100 000 грн. з строк платежу до 07.09.2008р. та №
66334389205344 на суму 400 000 з строком платежу до 06.10 2008р.
Умови застави сторони передбачили у договорах застави № 168/ТС
від 09.02.99р., № 97/da від 14.12.98р. та № 70/ТС від 24.11.98р.
Згідно п. 1.3. зазначених договорів застави передача векселів
провадиться шляхом індосаменту векселів на користь
заставоутримувача з оговоркою “Валюта в заставу” та з одночасною
передачею йому бланків векселів.
Факт передачі векселів підтверджується актами приймання-передачі
векселів № 48 від 16.12.98р., № 41 від 26.11.98р. та від
09.02.99р. б/н.
Виконання ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” умов договорів
купівлі-продажу не заперечувалось позивачем, але останній в
порушення договірних зобовязань не виконав оплату отриманої
продукції в обумовленій формі (п. 5.2. договорів купівлі-
продажу).
Приймаючи рішення суд виходив з того, що у позивача не наступило
право вимоги заборгованості по векселям, оскільки строк оплати
векселів ще не наступив.
Разом з тим, суд в порушення норм процесуального права – ст. ст.
32-34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не дослідив питання про те чи
були відповідачем погашені спірні векселі, як і не з’ясував до
кінця правової природи зазначених векселів, зокрема, чи
розповсюджується на них правовий режим заставленого майна.
Як послався ж відповідач, позивачем векселі було передано з
порушенням вимог ст. 19 Уніфікованого закону про переказні та
прості векселі, як і договору застави (п. п. 1.3., 2.1.1.) без
застереження “Валюта в заставу”, шляхом вчинення простого
індосаменту.
У контексті з’ясування правовідносин, які склалися між
сторонами, що впливає на правильність застосування норм
матеріального права, більш ретельній перевірці підлягають і інші
заявлені позивачем вимоги.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний
суд теж на зазначене уваги не звернув.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку, застосування норм матеріального і процесуального права,
тому прийняті судові рішення визнати законними і обгрунтованими
не можна.
При новому розгляді справи суду слід більш ретельно з’ясувати
дійсні обставини справи і в залежності від встановленого та
вимог законодавства вирішити спір.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу АТЗТ “Валентин” задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
18.06.2002р. та рішення господарського суду Донецької області
від 12.04.2002р. скасувати і справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук