ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2002 Справа N 2-15/322-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Чупруна В.Д.
Суддів - Грека Б.М.
Ткаченко Н.Г.
За участю: представників АТЗТ “Крим - Лада” Жукова Д.В.,
довіреність від 25.09.2002 р.; Жукова В.А., довіреність від
25.09.2002 р.; Новікової І.М., довіреність від 25.09.2002 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.02.2002 р. по справі № 2-15/322-2002 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.05.2002 р. по справі № 2-15/322-2002 за позовом АТЗТ “Крим -
Лада” до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач АТЗТ “Крим - Лада” звернувся з позовом до суду про
визнання недійсним рішення ДПІ у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим № 2078-23-7-05745851/40299 від 15.11.2001 р. про
застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про
оподаткування, згідно якого з позивача було стягнуто 156250 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.02.2002 р. у справі № 2-15/322-2002 (суддя Дадинська Т.В.)
позовні вимоги АТЗТ “Крим - Лада” були задоволені повністю.
Рішення ДПІ за у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
№ 2078-23-7-05745851/40299 від 15.11.2001 р. було визнано
недійсним.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.05.2002 р. у справі № 2-15/322-2002 (судді: Черткова
І.В., Фенько Т.П. , Градова О.Г.) рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 19.02.2002 р. по справі
№ 2-15/322-2002 було залишено без змін.
В касаційній скарзі відповідач Державна податкова інспекція у
м. Сімферополі Автономної Республіки Крим просить скасувати
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.02.2002 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 08.05.2002 р. посилаючись на те, що вони
постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального
права, які регулюють питання податкового законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без
задоволення, а оскаржувані рішення та постанову без змін,
посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного
законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників
АТЗТ “Крим - Лада”, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом,
позивач перебував в договірних відносинах з фірмою CS “Autolada»
(м. Прага, Чехія). АТЗТ “Крим - Лада” був укладений договір на
поставку автомобілів та запасних частин до нього.
29.11.2000 р. позивач звернувся до фірми CS “Autolada» з
проханням про перенесення строків сплати заборгованості в сумі
85089,15 доларів США, яка підлягала перерахуванню до кінця 2000
р. на 2001 р., у зв’язку із важким фінансовим становищем.
Фірма CS “Autolada» листом від 22.12.2000 р. зменьшила
забов”язання АТЗТ “Крим - Лада” перед CS “Autolada» на суму
115000 доларів США, що дорівнює 625 000 грн.
В грудні 2000 р. позивач у відповідності із зазначеним листом
зменшив кредиторську заборгованість перед CS “Autolada» на
115000 доларів США, що дорівняє 625000 грн., при цьому станом на
01.01.2001 р. кредиторська заборгованість, згідно даних
бухгалтерського обліку, АТЗТ “Крим - Лада” перед фірмою CS
“Autolada» складала 309263,17 доларів США.
У зв’язку із зменшенням заборгованості АТЗТ “Крим - Лада” перед
фірмою CS “Autolada» позивач включив суму зменшення
заборгованості 115000 доларів США у перерахунку на національну
валюту України – 625000 грн. до валового доходу.
ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим 6.11.2001 р.
була проведена перевірка АТЗТ “Крим - Лада” з питання
правильності відображення у податковому обліку податку на додану
вартість по кредиторській заборгованості, і за її результатами
було складено акт № 55/23-7.
На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Сімферополі Автономної
Республіки Крим прийнято рішення від 15.11.2001 р. за
№ 2078-23-7-05745851/40299 про застосування та стягнення
фінансових санкцій на загальну суму 156250 грн., в тому числі
донарахування податку на додану в сумі 125000 грн. та
застосування фінансових санкцій в сумі 31250 грн.
Та обставина, що позивач станом на 01.01.2000 р. мав
кредиторську заборгованість перед фірмою CS “Autolada»
(м. Прага, Чехія) в сумі 429263,17 доларів США підтверджена
актом документальної перевірки АТЗТ “Крим - Лада” за період з
01.01.2000 р. по 31.12.2001 р. № 792/23-1 від 16.08.2001 р.,
висновком судово-бухгалтерської експертизи № 57 від 26.12.2001
р., та актом документальної перевірки № 55/23-7 від 06.11.2001
р.
Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли після продажу товарів
(робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за
продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках
повернення проданих товарів чи права власності на такі товари
продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця
безнадійним у порядку, визначеному законодавством України,
податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується
відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець
зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно
нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму
податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого
була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку
відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні
суми компенсації продавцю. Порядок, передбачений цим пунктом, не
застосовується для перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із
сторін такої операції не є платником податку, за винятком
операції з перегляду цін, пов'язаних з виконанням гарантійних
зобов'язань.
Судом також було встановлено, що позивач не отримував безоплатно
товари на суму 625000 грн. Крім того, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
критерієм права платника податків на податковий кредит визнає не
платне чи безоплатне отримання товарів, а можливість віднесення
вартості цих товарів на валові витрати, яка /можливість/
визнається за характером використання товару.
Позивач був би позбавлений права на віднесення на податковий
кредит ПДВ, сплаченого при ввезенні товарів, якби він не
використав ввезені товари в своїй основній виробничій
діяльності.
Судом було встановлено і те, що на 19.11.2001 р. автомобілів
фірми CS “Autolada» у позивача не було і крім того не було
надано суду доказів стосовно того, що отримані автомобілі
позивач використав в інших цілях, ніж його основна виробнича
діяльність.
Дослідивши всі в сукупності обставини справи, суд першої та
апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до
обґрунтованого висновку, що в даному випадку не є правомірним
застосування норми п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, так як сторона операції в особі
фірми CS “Autolada» не є платником податку на додану вартість,
оскільки відповідно до ст. 2 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
фірма CS “Autolada» не підпадає
під жодне визначення особи, яка є платником податку на додану
вартість і коректировка заборгованості позивача не могла
вплинути на об”єм оподаткування.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.02.2002 р. по справі № 2-15/322-2002 та постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.05.2002 р. по справі № 2-15/322-2002р. постановлені у
відповідності до вимог закону і підстав для їх скасування не
вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в рішенні та в апеляційній постанові..
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.02.2002 р. по справі № 2-15/322-2002 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.05.2002 р. по справі № 2-15/322-2002 залишити без змін.
Головуючий Чупрун В.Д.
Судді - Грек Б.М.
Ткаченко Н.Г.