ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2002 Справа N 4890/1-27
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Харкова (далі – ДПІ у Жовтневому районі
м. Харкова)
на рішення господарського суду Харківської області від
27.05.2002 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 16.07.2002
зі справи № 4890/1-27
за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
до першого відповідача – акціонерного товариства “Профіт”,
м. Харків (далі – ВАТ “Профіт”) та
другого відповідача – приватного підприємства “Глобус»,
м. Донецьк (далі – ПП “Глобус”)
про визнання угоди недійсною,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.05.2002
(суддя Мамалуй О.О.), залишеним без зміни постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2002,
прийнятою колегією суддів у складі: Філатова Ю.М. – головуючого,
суддів Бабакової Л.М. та Кравець Т.В., відмовлено в позові ДПІ у
Жовтневому районі м. Харкова до ВАТ “Профіт» та ПП “Глобус» про
визнання укладеної ними угоди недійсною на підставі статті 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Прийняті судові акти мотивовано тим, що на момент укладання
договору відповідачі набули цивільної правоздатності відповідно
до вимог статті 26 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, а
відсутність однієї із сторін за юридичною адресою та неподання
звітності до податкового органу не може бути підставою для
визнання договору недійсним. У постанові апеляційної інстанції
зазначається, що сам лише факт визнання у судовому порядку
недійсними установчих документів підприємства не є підставою для
визнання недійсними угод, укладених таким підприємством, до
моменту виключення його з державного реєстру. Судові інстанції
дійшли висновку, що податковим органом не надано суду доказів,
які давали б правові підстави вважати, що оспорюваний договір
спрямований саме на приховування від оподаткування будь-чиїх
доходів, а так само для висновку про умисел сторін стосовно
настання такого наслідку.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДПІ у
Жовтневому районі м. Харкова просить скасувати судові акти зі
справи з огляду на порушення судом у їх прийнятті норм
матеріального та процесуального права. На підтвердження своїх
вимог ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова посилається на те, що
визнання рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від
19.07.2001 установчих документів ПП “Глобус» недійсними з
моменту реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної
реєстрації на підставну особу – засновника ПП “Глобус» є
підставою для визнання укладеного ним договору недійсним згідно
із статтею 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Представники сторін, повідомлених у встановленому законом
порядку про час і місце розгляду касаційної скарги, у судове
засідання не з’явилися.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну
оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про те, що судами
першої і апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що є
предметом доказування у справі, у зв’язку з чим прийняті судові
акти підлягають скасуванню, а справу слід передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Незважаючи на те, що у судових актах містяться посилання на
укладений ПП “Глобус» і ВАТ “Профіт» договір поставки, він, як і
докази про надання його суду, у матеріалах справи відсутні, що
не дає можливості стверджувати про встановлення судом самого
факту укладення договору та здійснення його правової оцінки.
Викладене підтверджується рішенням господарського суду, у якому
зазначається, що оспорюваний договір суду не надавався та судом
не з'ясовано загальну суму, на яку було поставлено товар.
У зв’язку з цим під час нового розгляду суду першої інстанції
слід встановити, чи мало місце фактичне укладення ПП “Глобус» і
ВАТ “Профіт» оспорюваного договору та чи було здійснено останнім
поставку товару на виконання умов договору, а також здійснити
його правову оцінку з урахуванням усіх обставин справи, у тому
числі рішення Кіровського районного суду міста Донецька від
19.07.2001 про визнання недійсними установчих документів у
зв’язку з реєстрацією його особою, яка не мала наміру
здійснювати підприємницьку діяльність.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.07.2002 та рішення господарського суду Харківської області
від 27.05.2002 зі справи № 4890/1-27 скасувати.
2. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко