ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2002 Справа N 2-15/2542-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представників сторін :
від позивача Ципін Д.Л. за доруч. від 03.09.02
від відповідача Волков С.А. за доруч. від 11.10.02
Шугалко Д.І. за доруч. від 22.07.02
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства закритого
типу “Сивва-Ойл” м. Сімферополь
на постанову від 15-17.07.2002 року
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-15/2542-2002
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом акціонерного товариства закритого
типу “Сивва-Ойл” м. Сімферополь
До Державної податкової інспекції в м.
Сімферополі
Про визнання рішення недійсним
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.03.-22.04.2002 позов акціонерного
товариства закритого типу “Сивва-Ойл” задоволено частково.
Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції в м.
Сімферополі № 2483-23-1-23436131/1684 від 14.12.2001 в частині
нарахування пені за несвоєчасне зарахування валютної виручки в
сумі 245731,73 грн.
Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції в м.
Сімферополі № 2542-22-1-23436131/1720 від 18.12.2001 в частині
застосування штрафних санкцій за порушення Декрету Кабінету
Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного
контролю” ( 15-93 ) (15-93)
в сумі 4709 грн.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, господарський суд Автономної
Республіки Крим виходив з того, що Закон України “Про
зовнішньоекономічну діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
, який є
основоположним у галузі зовнішньоекономічної діяльності не
містить заборони на припинення зобов'язань між суб'єктами
господарських правовідносин зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
також не містить такої заборони, а тому у
податкової інспекції не було підстав нараховувати пеню за
порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті і
застосовувати штраф за порушення строків декларування валютних
цінностей.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 15.07-17.07.2002 ( судді Щепанська О.А. – головуючий,
Заплава Л.М., Видашенко Т.С.) рішення скасовано і в позові
відмовлено.
Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові, апеляційний
господарський суд виходив з того, що висновки суду не
відповідають обставинам справи і вимогам законодавства. Саме
Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
є спеціальним законом, який регулює
питання термінів зарахування виручки резидентів в іноземній
валюті на їх валютні рахунки і нарахування пені за порушення
строків зарахування виручки. Обгрунтовано застосовано і штрафні
санкції, бо позивачем не декларувалась валюта, яка знаходилась
за межами України ( оплата за надані послуги по заправленню
літаків Росії у м. Сімферополі) у відповідності з вимогами
Декрету “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”
( 15-93 ) (15-93)
.
В касаційній скарзі акціонерне товариство закритого типу “Сивва-
Ойл” просить постанову апеляційного господарського суду
скасувати, залишити без змін рішення господарського суду,
посилаючись на те, що апеляційним господарським судом порушені
вимоги ст.ст. 217, 218 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 15.02.1993
між товариством з обмеженою відповідальністю “Аерофьюелз
Інтернешенл” (Агент) та АТЗТ “Сивва-Ойл” було укладено договір
по забезпеченню обслуговування міжнародних рейсів авіакомпаній
АТЗТ “Сивва-Ойл” в закордонних аеропортах.
Розрахунки по договору були передбачені шляхом перерахування
грошових коштів на банківські рахунки Агента.
28.01.1999 між АТЗТ “Сивва-Ойл” та ТОВ “Аерофьюелз Інтернешенл”
було укладено договір № 5/99 предметом якого було надання послуг
по заправленню повітряних суден в аеропорту м. Сімферополь.
Розрахунки по договору передбачені шляхом перерахування коштів
на валютний або гривневий рахунок позивача.
Аналізуючи вказані договори судові інстанції прийшли до
правильного висновку, що між сторонами укладено
зовнішньоекономічні договори, на які розповсюджується дія Закону
України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.
Апеляційним господарським судом правильно застосовано при
розгляді справи Закон України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, бо вказаний закон
регулює саме питання зарахування виручки резидентів в іноземній
валюті за зовнішньоекономічними договорами.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
виручка резидентів
в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,
зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з
дати митного оформлення ( виписки вивізної вантажної митної
декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт
, прав інтелектуальної власності – з моменту підписання
акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання
послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення
зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.
Порушення резидентами термінів тягне за собою стягнення пені за
кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми
неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції)
в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за
валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості ( ст. 4
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
).
Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не ставить стягнення пені за порушення
резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, у залежність від обраного сторонами порядку
проведення розрахунків, в тому числі і основаних на заліку
взаємозаборгованості резидента і нерезидента.
Таким чином, посилання акціонерного товариства закритого типу
“Сивва-Ойл” на порушення апеляційним господарським судом ст.ст.
217, 218 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не заслуговує на
увагу.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Сивва-
Ойл” залишити без задоволення, а постанову від 15.07 -
17.07.2002 р. Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-15/2542-2002 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
А.Уліцький