ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Торчинська Л.О.;
Судді апеляційної інстанції:
Головуючий – Тофан В.М.,
Судді – Журавльов О.О, Коваль Ю.М.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2002 Справа N 17-5-22-11/7663
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у відкритому засіданні у м. Києві
судовому
за участю представника Смітюха А.В. та представників
позивача - відповідача – Одношивкіна В.А. та
Нечипоренко Н.М.
касаційну скаргу Одеського приватного благодійного
фонду “Братська допомога”
на постанову від 10.07.2002
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-5-22-11/7663
господарського суду Одеської області
за позовом представництва по управлінню
комунальною власністю Одеської
міської ради
до Одеського приватного благодійного
фонду “Братська допомога”
Про розірвання договору оренди та виселення
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2000 року представництво по управлінню комунальною
власністю Одеської міської ради звернулося з позовом до
Одеського приватного благодійного фонду “Братська допомога” про
розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 6036 від
02.12.1996 та виселення з нього відповідача. Свої вимоги позивач
обгрунтовував тим, що відповідач не виконує належним чином
договірні зобов'язання.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2002 у
справі № 17-5-22-11/7663 припинено провадження за тих підстав,
що 07.06.1999 вже було прийнято рішення арбітражним судом
Одеської області між цими ж сторонами, про той же предмет спору
із тих же підстав по справі № 7496/6/20, яким було відмовлено в
задоволенні позовних вимог. Згідно з п. 2 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо є рішення господарського суду або іншого
органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський
спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же
підстав, провадження у справі слід припинити.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
10.07.2002 вищезазначене рішення суду скасоване. Позов
задоволено частково: визнано неукладеним договір № 6036 від
02.12.1996 оренди нежитлових приміщень першого і другого
поверхів загальною площею 1045 м2, укладеного між
представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської
міської ради та Одеським приватним благодійним фондом “Братська
допомога” та виселено відповідача із нежитлових приміщень.
У касаційній скарзі відповідач просить постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 10.07.2002 скасувати та
змінити рішення господарського суду Одеської області від
27.05.2002 на ухвалу про припинення провадження у справі
№ 17-5-22-11/7663 на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. На думку скаржника, при винесенні постанови
апеляційним судом порушено норми процесуального та матеріального
права, зокрема ст.ст. 71, 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
ст.ст. 83, 99, 104, 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
З наявних матеріалів справи видно, що 02.12.1996 між сторонами
було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою
м. Одеса, Обсерваторний провулок, 6, загальною площею 1045 м2
терміном до 02.12.2006.
Відповідно до ст.ст. 83, 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційний
суд, приймаючи рішення, має право вийти за межі позовних вимог,
якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів
позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет
спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, апеляційний суд,
скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове
рішення, виходив з того, що сторони, укладаючи договір оренди
від 02.12.1996, не досягли згоди по всіх істотних його умовах. В
той же час з документів, що є наявними у справі видно, що
позивач не заявляв клопотання про зміну предмету позову та його
правових підстав, тобто у даному випадку апеляційний суд вийшов
за межі позовних вимог з порушенням норм процесуального
законодавства, що, відповідно до ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, є самостійною підставою для скасування
постановленого ним рішення.
Крім того, з тих же матеріалів справи вбачається, що на час
розгляду справи судом першої інстанції вже існувало рішення
господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. За таких умов
суд першої інстанції припинив провадження у справі обгрунтовано.
Відповідно до ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, припинення
провадження у справі має оформлятися винесенням такого різновиду
судового рішення як ухвала. Припинивши провадження у справі
рішенням, а не ухвалою, суд порушив вимоги процесуального
закону. Разом з тим, враховуючи, що це порушення не позначилось
на правильності зайнятої судом позиції, Вищий господарський суд
України вважає можливим залишити рішення суду першої інстанції
без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Одеського приватного благодійного фонду
“Братська допомога” задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
10.07.2002 скасувати.
Рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2002 у
справі № 17-5-22-11/7663 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.