ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           П О С Т А Н О В А
                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.10.2002                                     Справа N П21/2634
                         м. Київ
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,       Кузьменка М.В.,
судді
суддів             Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши  касаційну  скаргу приватного  сільськогосподарського
підприємства “Маяк”
на ухвалу    від    24.06.2002    року    господарського     суду
   Дніпропетровської області
у справі  № П 21/2634
за        приватного сільськогосподарського підприємства “Маяк”
позовом
до        приватного підприємства “Вектор 2000”
про       стягнення 25 741,27 грн.,
 
                          В С Т А Н О В И В:
 
Приватне   сільськогосподарське   підприємство   “Маяк”    подало
господарському суду Дніпропетровської області позов до приватного
підприємства  “Вектор 2000” про стягнення 25  741  грн.  27  коп.
Ухвалою від 24.06.2002 року позов залишено без розгляду з підстав
об’єднання в одній позовній заяві кількох вимог, не зв’язаних між
собою  підставою  виникнення, а також не подання  доказів  сплати
державного мита у встановлених порядку і розмірі.
 
Заявник   наполягає   на   дотриманні  ним   правил   статті   58
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а тому
вважає, що зазначена ухвала підлягає скасуванню.
 
Відповідач  належним  чином  був повідомлений  про  час  і  місце
судового  засідання,  проте свого права  на  подання  відзиву  на
касаційну  скаргу  не  використав і  його  представник  в  судове
засідання не з’явилися.
 
Заслухавши  представника  позивача  Д.  Земницького,  обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет
їх   юридичної   оцінки  господарським  судом   Дніпропетровської
області,    та    проаналізувавши   застосування    судом    норм
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга
приватного  сільськогосподарського підприємства  “Маяк”  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Місцевим  господарським  судом  не  правильно  дана  кваліфікація
об’єднаним  позовним вимогам: з матеріалів, доданих до касаційної
скарги  вбачається,  що  в одній позовній  заяві  були  об’єднані
вимоги  про  стягнення заборгованості за договором від  4.04.2001
року № 20 та стягнення збитків, заподіяних його невиконанням  або
неналежним  виконанням.  За  загальним принципами  господарського
процесуального  законодавства  зв’язаними  між  собою   підставою
виникнення (однорідними) є ті вимоги, які випливають  з  одних  і
тих  же правовідносин. Водночас не впливають на об’єднання  вимог
ті  обставини, що їх зміст за характером буде різний – одних  про
стягнення   основної  заборгованості,  других  –  про   стягнення
збитків.
 
Процесуальною  формою реагування на порушення  правил  об’єднання
вимог  є  повернення  позовної заяви на підставі  частини  першої
пункт  5  статті 63 Господарського процесуального кодексу України 
( 1798-12 ) (1798-12)
        . З  тексту  резолютивної частини оскаржуваної  ухвали
вбачається,   що  господарський  суд  Дніпропетровської   області
залишив   позовну   заяву  без  розгляду.  Чинним   господарським
процесуальним законодавством регламентується порядок та  підстави
залишення  позову без розгляду і вичерпний перелік таких  підстав
встановлений  статтею  81 Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Із змісту зазначеної статті  випливає,  що
господарський суд не вправі залишити позов без розгляду з підстав
порушення правил статті 58 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          щодо об’єднання в  одній  позовній  заяві
кількох вимог.
 
Іншою  підставою повернення позовної заяви стало  не  додання  до
касаційної  скарги  належних документів, що підтверджують  сплату
державного  мита із заяв, що подаються до господарських  судів  -
заявником  порушена  вимога  пункту  14  Інструкції  про  порядок
обчислення  та  справляння державного мита, затвердженої  наказом
Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993  №
15.
 
Оскільки в тексті оспорюваної ухвали не наведено мотивів, за яких
суд  визнав  порушення  порядку сплати державного  мита,  колегія
суддів  вважає, що місцевий господарський суд виніс в цій частині
не  мотивовану  ухвалу, що є порушенням пункту 3  частини  другої
статті   86  Господарського   процесуального   кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За  таких  обставин, колегія суддів дійшла висновку про порушення
місцевим  господарським судом процесуального закону, у зв’язку  з
чим    ухвала    від   24.06.2002   року   господарського    суду
Дніпропетровської  області  про  залишення  позову  без  розгляду
підлягає  скасуванню,  а справа передачі  до  суду  для  розгляду
позову по суті.
 
Керуючись    статтями   111-5,   111-7,   111-9-111-11,    111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:                    
 
1.  Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства
“Маяк” задовольнити.
2.
3.  Ухвалу від 24.06.2002 року господарського суду Дніпропетровської
області у справі № П21/2634 скасувати, позовну заяву передати до
господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
 
Головуючий, суддя                                  М.Кузьменко
 
Суддя                                           І.Васищак
 
Суддя                                            В. Палій