ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2002 Справа N 11/92
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: Пронько О.С.- дов.
представників від 30.04.02
від відповідача: Денисенко А.Ю. –
дов. № 987/9/10-124 від
07.05.02; Іващенко О.С. – дов. №
2649/9/10-124 від 07.10.02
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні касаційну Оболонському районі м. Києва
скаргу
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 27.05.02
у справі Господарського суду м. Києва
за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю “Комерційна
компанія”, м. Київ
до ДПІ у Оболонському районі м.
Києва
про визнання недійсним рішення ДПІ
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 01.03.02 господарського суду м. Києва позовні вимоги
задоволені частково. Визнано недійсним рішення ДПІ у Оболонському
районі м. Києва № 620/10/23-302-30440474-11910 від 17.08.01
“Про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені
за порушення податкового законодавства” в частині, не скасованій
рішенням ДПА України у м. Києві № 6053/10/25-00014 від
10.10.01.
Даним рішенням також припинено провадження у справі в частині
позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомлення №
0000102303 від 05.11.01 та першої податкової вимоги № 1/766 від
29.01.02.
Постановою від 27.05.02 Харківського апеляційного господарського
суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що прибуток від операцій з торгівлі
цінними паперами, отриманий за результатами ІІ кварталу 2000 року
відповідно до п. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
було правомірно
відображено позивачем у складі валових доходів в декларації про
прибуток за IV квартал 2000.
Крім того, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платники податку складають
податкову декларацію про прибуток підприємства за звітний квартал,
розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового
року. Тобто, з метою визначення об’єкту оподаткування валові
доходи, отримані (нараховані) і валові витрати, понесені
(нараховані) в зв’язку з придбанням або продажем цінних паперів
формуються наростаючим підсумком з початку звітного фінансового
року.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного
господарського суду Державна податкова інспекція у Оболонському
районі м. Києва звернулась у Вищий господарський суд України з
касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що
ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачає оподаткування операцій особливого виду.
Підпунктом 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено лише перенесення
на зменшення доходів звітного періоду некомпенсованих балансових
збитків минулих періодів. Таким чином, окремий облік фінансових
результатів операцій з торгівлі цінними паперами ведеться виключно
за результатами звітного періоду за винятком перенесення
некомпенсованих балансових збитків минулих періодів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва 17.08.01 прийняте рішення за №
620/10/23-302-30440474-11910 “Про застосування і стягнення сум
xrp`tmhu (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового
законодавства”, яким позивачу донараховано суму податкового
зобов’язання з податку на прибуток за IV квартал 2000 в сумі 274
550, 00 грн.; зборів (обов’язкових платежів) та штрафні
(фінансові) санкції в сумі 68 637, 50 грн. Пізніше, в порядку
апеляційного узгодження рішення ДПІ у Мінському районі,
передбаченому розділом 5 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, сума донарахування та
фінансових санкцій була зменшена рішенням ДПА України у м. Києві
№ 6053/10/25-0014 від 10.10.01 до 159 236, 07 грн.
Рішення прийнято на підставі акту перевірки від 10.08.01 за №
3015-10/23-302, яким було встановлено, що ТОВ “Комерційна
компанія” не було враховано при обчисленні валового доходу за ІІ
квартал 2000 року прибуток від операцій з торгівлі цінними
паперами в сумі 1 038 627, 27 грн.
Крім того, встановлено порушення вимог п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме прибуток від операцій з торгівлі цінними
паперами ІІ кварталу 2000 було занижено на суму збитків від таких
операцій, отриманих у IV кварталі 2000.
Господарським судом встановлено, що позивачем в 2000 році, при
обчисленні валового доходу за результатами господарської
діяльності за ІІ квартал, не було враховано прибуток від операцій
з торгівлі цінними паперами в сумі 1 038 627, 27 грн. У
відповідності до вимог п. 20.4 ст. 20 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції
Закону від 22.05.97 № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями,
позивач письмово повідомив про виявлене заниження оподаткованого
прибутку ДПІ у Мінському районі м. Києва (лист № 895/10 від
25.01.01) та сплатив пеню у розмірі 51 879, 73 грн., нараховану на
податок на прибуток у розмірі 311 588, 18 грн., що підтверджується
платіжним дорученням № 43 від 19.01.01.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об’єктом оподаткування є прибуток,
який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового
доходу звітного періоду, визначеного згідно п. 4.3 цього Закону
на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього
Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі
статтями 8 і 9 цього Закону.
Скоригований валовий доход, гідно з п. 4.3 ст. 4 вищевказаного
Закону є валовий доход визначений згідно з п. 4.1 цієї статті без
врахування доходів, зазначених у п. 4.2. цієї статті
Пунктами 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що валовий доход, це
загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності,
отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах. Валовий доход включає:
- загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому
числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу
юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів;
- доходи, не враховані в обчислені валового доходу періодів, що
oepeds~r| звітному, та виявлені у звітному періоді.
Враховуючи, що з метою оподаткування платник податку веде окремий
облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами,
то доходи від операцій з торгівлі цінними паперами, не враховані
при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені
у звітному періоді повинні включатись до складу доходів від
операцій з торгівлі цінними паперами такого звітного періоду.
Таким чином, господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що
виявлений прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами,
отриманий за результатами ІІ кварталу 2000 року, правомірно
відображено позивачем у складі валових доходів в декларації про
прибуток за IV квартал 2000.
Пунктом 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що у разі коли
протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником
податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів,
перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних
паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові
збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від
таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього
Закону.
У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані
(нараховані) платником податку в зв'язку із продажем (відчуженням)
цінних паперів і деривативів, перевищують витрати, понесені
(нараховані) платником податку в зв'язку із придбанням цінних
паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшені
на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій
минулих періодів, прибуток включається до складу валових доходів
за результатами такого звітного періоду.
Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платники податку у строки,
визначені законом, подають до податкового органу податкову
декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану
наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Тобто,
з метою визначення об’єкту оподаткування валові доходи, отримані
(нараховані) і валові витрати, понесені (нараховані) у зв’язку з
придбанням або продажем цінних паперів формуються наростаючим
підсумком з початку звітного фінансового року. Пункт 11.1 ст. 11
даного Закону визначає, що податковими періодами визначені звітний
(податковий) рік - період, який розпочинається 1 січня поточного
року і закінчується 31 грудня поточного року та звітний податковий
квартал.
Отже, позивач мав право корегувати в межах фінансового року
фінансовий результат від операцій по торгівлі цінними паперами,
визначений наростаючим підсумком.
Відповідно до п. п 4.4.2 "д" п. 4.4 ст. 4 "Конфлікт інтересів та
податкові роз’яснення" Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними
цільовими фондами” не може бути притягнуто до відповідальності
платника податків, що діяв відповідно до податкового роз’яснення,
лише на підставі того, що в майбутньому таке податкове роз’яснення
було змінене або скасоване.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
qsd`lh дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення від 01.03.02 господарського суду м. Києва та постанову
від 27.05.02 Київського апеляційного господарського суду зі справі
№ 11/92 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко