ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2.10.2002 Справа N 1/1
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
за участю представників сторін:
позивача – Воловика С.О.,
відповідача – Собка І.П. – заступника начальника управління,
Коліщука І.Т. – начальника відділу,
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
м. Чернівці (далі – ДПІ у м. Чернівці)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.07.2002
зі справи № 1/1
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-торгівельної фірми “Алерон ЛТД”, м. Чернівці (далі –
ТОВ “Алерон ЛТД”)
до ДПІ у м. Чернівці
про визнання недійсним рішення від 16.07.2001
№ 2758/26-2/21437273,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 10.06.2002
(суддя Скрипничук І.В.), залишеним без зміни постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2002,
прийнятою колегією суддів у складі: Юркевича М.В. – головуючого,
суддів Бонк Т.Б. та Городечної М.І., задоволено позов ТОВ
“Алерон ЛТД» до ДПІ у м. Чернівці про визнання недійсним її
рішення від 16.07.2001 № 2758/26-2/21437273 про донарахування 1
992 672, 93 грн. податку на додану вартість та стягнення 498
168, 23 грн. фінансових санкцій. У прийнятті рішення та
постанови зі справи судові інстанції виходили з того, що ТОВ
“Алерон ЛТД» правомірно застосовано нульову ставку для
оподаткування операцій з продажу товарів, що були вивезені
(експортовані) за межі митної території України на виконання
зобов’язань за укладеними з фірмою “Bagira Investment Ltd”(США)
зовнішньоекономічними контрактами від 15.09.99 № ПФ-16/99 та від
10.08.2000 № ПФ-20/2000. Як докази на підтвердження виконання
ТОВ “Алерон ЛТД» зобов’язань за контрактами розглядаються
вантажні митні декларації та банківські документи про
перерахування коштів на оплату товарів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДПІ у
м. Чернівці просить скасувати судові акти зі справи та відмовити
у позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального і процесуального права. На підтвердження своїх
вимог ДПІ у м. Чернівці посилається на те, що умовами
зовнішньоекономічних контрактів передбачено поставку товару на
умовах “франко-перевізник” (м. Львів, Чернівці), тобто його
поставку у встановленому місці перевізнику, призначеному
покупцем – фірмою “Bagira Investment Ltd». У такому випадку
вивезення товару за межі митної території України здійснювалося
не ТОВ “Алерон ЛТД”, а отже здійснені ним операції підлягають
оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах
за ставкою 20 відсотків. У касаційній скарзі також звертається
увага на те, що на порушення вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у резолютивній
частині рішення зі справи не зазначено результатів розгляду
зустрічного позову ДПІ у м. Чернівці про визнання недійсними
згаданих контрактів.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну
оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про те, що судами
першої і апеляційної інстанції неповно з’ясовано обставини, що є
предметом доказування у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами господарського суду
Чернівецької області від 13.09.2001, 14.12.2001, 25.12.2001,
11.01.2002 ТОВ “Алерон ЛТД» зобов’язано надіслати
Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного
інституту судових експертиз матеріали фінансово-господарської
діяльності за 1999 – 2001 роки для проведення
судово-бухгалтерської експертизи та надати суду докази
направлення цих матеріалів (постанова старшого слідчого
податкової міліції ДПІ у м. Чернівці від 23.08.2001). Результати
експертного дослідження розглядаються судовими інстанціями як
доказ правомірності застосування ТОВ “Алерон ЛТД» нульової
ставки для оподаткування податком на додану вартість.
Незважаючи на те, що у судових актах містяться посилання на
укладені ТОВ “Алерон ЛТД» з нерезидентом – фірмою “Bagira
Investment Ltd» контракти від 15.09.99 № ПФ-16/99 та від
10.08.2000 № ПФ-20/2000 і вантажні митні декларації про перетин
товарами митного кордону, вони, як і докази про надання їх суду,
у матеріалах справи відсутні, що не дає можливості стверджувати
про їх встановлення судом.
Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок на додану
вартість за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з
продажу товарів, що були вивезені (експортовані) за межі митної
території України платником податку. Проте судовими інстанціями
не досліджено належним чином обставини, пов’язані із передачею
товару ТОВ “Алерон ЛТД» перевізнику та фактичним перетином
товарами митного кордону України. Отже судовими інстанціями
неповно досліджено ті обставини, що входять до предмету
доказування у даній справі.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід встановити,
чи мало місце фактичне вивезення ТОВ “Алерон ЛТД» товару за межі
митної території України, чи товар було поставлено в межах
митної території України без перетину державного кордону
України. З цією метою необхідно дослідити відповідні документи,
звернувши увагу, зокрема, на особливості заповнення граф 2 і 9
вантажної митної декларації та зміст контрактів, реквізити яких
зазначено в графі 44 цієї декларації.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-7-111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.07.2002 та рішення господарського суду Чернівецької області
від 10.06.2002 зі справи № 1/1 скасувати.
2. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Чернівецької області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко