ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.09.2002                                   Справа N 14362\3-09
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:  Козир
Т.П.   -  головуючий,  Дерепи  В.І.,  Семчука  В.В.,  за  участю
представників сторін: позивача – Матушевський Ю.В.,  відповідача
– Захарченка С.П. ,
розглянувши  касаційну  скаргу АТ  “НЕК  “Енергетика  та  паливо
України”  на  постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 16.07.2002 року у справі за позовом АТ “НЕК “Енергетика
та паливо України” до державного підприємства “Харківська ТЕЦ-5”
 
про   стягнення 24202121 гривень 69 коп.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
      Рішенням  господарського  суду  Харківської  області   від
30.01.2002   року  позов  задоволено  частково  та  стягнуто   з
відповідача  на користь позивача 4200000 грн. пені,  11489308,79
грн.  індексу  інфляції, 2729918,18 грн. 3 % річних,  1700  грн.
витрат  по  сплаті державного мита та 69 грн. судових  витрат  з
наданням  відстрочки  виконання  рішення  до  15.05.2002  р.   У
стягненні решти частини позову відмовлено.
 
Ухвалою  господарського суду Харківської області від  21.05.2002
року   відповідачу  надано  відстрочку  виконання  рішення   від
30.01.2002 року до 01.01.2003 року
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
16.07.2002  року  ухвалу суду від 21.05.2002 року  залишено  без
змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
 
У   касаційній   скарзі   позивач   просить   скасувати   ухвалу
господарського суду Харківської області від 21.05.2002  року  та
постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
16.07.2002 року посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
ст.  121  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         та відмовити  відповідачу  у
наданні  повторної відстрочки виконання рішення  від  30.01.2002
року.
 
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,  суд
встановив наступне.
 
У  травні 2002 року ДП “Харківська ТЕЦ-5” звернулось до  суду  з
клопотанням    про   надання   відстрочки   виконання    рішення
господарського  суду Харківської області від 30.01.2002  р.  про
стягнення  з відповідача на користь позивача 4200000 грн.  пені,
11489308,79 грн. індексу інфляції, 2729918,18 грн. 3  %  річних,
1700  грн.  витрат по сплаті державного мита та 69 грн.  судових
витрат. Суд задовольнив клопотання відповідача.
 
Ці   дії  суду  відповідають  положенням  ст.  121  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки згідно ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         при
наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять
його  неможливим,  за заявою сторони, державного  виконавця,  за
поданням  прокурора  чи його заступника або за своєю  ініціативою
господарський   суд,  який  видав  виконавчий   документ,   може
відстрочити   або   розстрочити   виконання   рішення,   ухвали,
постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
 
Боржник зазначив такі обставини, а суд дав оцінку його доводам.
 
Посилання  позивача  у  касаційній скарзі  на  те,  що  повторне
надання  відстрочки  виконання  рішення  не  відповідає   нормам
матеріального  права  є безпідставними,  оскільки  ст.  121  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         не обмежує кількість  надання  відстрочок
виконання рішення суду.
 
Висновки місцевого та апеляційного судів відповідають матеріалам
справи.
 
Отже,  ухвалені у справі судові рішення відповідають  обставинам
справи і вимогам закону, тому підстав для їх скасування немає.
 
На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-11,111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
      Касаційну  скаргу АТ “НЕК “Енергетика та  паливо  України”
залишити  без задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 16.07.2002 року та ухвалу господарського
суду Харківської області від 21.05.2002 року - без змін.
 
Головуючий    Т. Козир
 
Судді         В. Дерепа
 
              В. Семчук