ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2002 Справа N 3/58
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів : Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників сторін
Позивача Татько О.І. – дир-р, Гречка М.М. – заст.
дир-ра
Відповідача Заєць Ю.В. за доуч. № 201/9/10-03 від
23.01.02
розглянув товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу “Полтавамолтранс”
на постанову від 06.06.2002
Харківського апеляційного господарського
суду
у справі № 3/58
господарського суду Полтавської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Полтавамолтранс”
До Державної податкової інспекції у м.
Полтаві
Про визнання рішення недійсним
ВСТАНОВИВ:
Слухання справи було перенесено на 15.08.2002 року.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.03.2002
(суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено.
Визнано недійсним рішення № 160/23-5/30063431/934/10/23-5 від
18.01.2002 Державної податкової інспекції у м. Полтаві, яким
товариству з обмеженою відповідальністю “Полтавамолтранс”
нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності в сумі 10177 грн. згідно ст. 4
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та штрафні санкції за порушення порядку
розрахунків між резидентами та нерезидентами в сумі 176396 грн.
згідно ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.93 №
15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”
( 15-93 ) (15-93)
.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що
розрахунки за автопослуги здійснювались у валюті України, а тому
у відповідача не було підстав застосовувати ст. 4 Закону України
“Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
і нараховувати пеню в сумі 10177 грн.
При прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій у сумі
176396 грн. Державною податковою інспекцією не з’ясовано
обставини, які стали підставою для застосування штрафних
санкцій, а саме: наявність спеціального дозволу (ліцензії) у
нерезидента - контрагента позивача та підстав ввезення в Україну
валюти України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
06.06.2002 (судді: Філатов Ю.М. (головуючий)), Бабакова Л.М.,
Кравець Т.В.) рішення господарського суду Полтавської області
скасовано, позов залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення, апеляційна інстанція вказала, що
господарський суд не встановив всіх обставин справи, що призвело
до помилкових висновків суду першої інстанції щодо правомірності
вимог позивача і визнання рішення ДПІ недійсним.
Позивач без поважних причин не надав витребувані ухвалою
апеляційного господарського суду від 23.05.2002 документи, а
тому позов залишив без розгляду.
В касаційній скарзі ТОВ “Полтавамолтранс” просить постанову
апеляційного господарського суду скасувати і залишити без змін
рішення господарського суду Полтавської області, посилаючись на
те, що у апеляційної інстанції були відсутні підстави скасувати
рішення господарського суду яке відповідало вимогам діючого
законодавства і обставинам справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судовими інстанціями обставин справи та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду
апеляційному господарському суду необхідно було врахувати, що
застосування п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
можливе лише за
наявності того, що витребувані документи дійсно необхідні для
вирішення спору і позивач їх не подав без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, апеляційний
господарський суд зобов’язаний з’ясувати причини невиконання
його вимог позивачем і об’єктивно оцінити їх поважність.
Апеляційним господарським судом прийнято рішення без врахування
вимог закону.
Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 10.01.2002 за
результатами перевірки ТОВ “Полтавамолтранс” складено акт, в
якому вказано, що підприємством надавалися транспортні послуги
іноземним підприємствам. Розрахунки за надані послуги
проводилися через валютні рахунки ТОВ “Полтавамолтранс” в
іноземній валюті, рахунку типу “ЛОРО” - в національній валюті та
готівкою у валюті України безпосередньо в касу підприємства.
Крім того, в акті вказано на порушення 90-денного терміну
розрахунків за експорт послуг, передбаченого ст. 1 Закону
України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
по одній із фірм-нерезидентів, якій позивач
надавав транспортні послуги.
18.01.2002 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийнято
рішення № 160/23-5/30063431/934/10/23-5, яким ТОВ
“Полтавамолтранс” нарахована пеня за порушення термінів
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 10177
грн. та застосовані штрафні санкції за порушення порядку
розрахунків між резидентами та нерезидентами у сумі 176396 грн.
Згідно ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему
валютного регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
№ 15-93
від 12.02.93 (із змінами і доповненнями) в рахунках між
резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту
використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі
розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах
торговельного обороту у валюті України допускається за умови
одержання ліцензії Національного банку України.
Задовольняючи позов, господарський суд вказав, що відповідачем
при прийнятті рішення не з’ясовано дві обставини: наявність
спеціального дозволу (ліцензії) у нерезидента та законність
ввезення в Україну ним валюти України.
Проте, такий висновок господарського суду суперечить вимогам ст.
7 Декрету ( 15-93 ) (15-93)
бо саме позивач у разі здійснення
розрахунків з нерезидентом у валюті України повинен надати
ліцензії Нацбанку України, які дають позивачу підставу для
здійснення розрахунків саме у валюті України.
ТОВ “Полтавамолтранс” такі ліцензії не надано.
До матеріалів справи (а.с.182) додано лист з департаменту
валютного контролю та ліцензування Національного банку України,
з якого вбачається, що фірмам-нерезидентам, яким позивач надавав
транспортні послуги, Національний банк України за період з
01.01.99 по 31.12.2000 не надавав індивідуальні ліцензії на
здійснення розрахунків в межах торговельного обороту у валюті
України.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
виручка резидентів
в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,
зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з
дати надання послуг, що засвідчується міжнародною транспортною
накладною, враховуючи, що ТОВ “Полтавамолтранс” надавало саме
послуги з перевезення вантажу.
В акті перевірки вказано про порушення терміну розрахунків з
боку нерезидента, а тому при розгляді справи господарському суду
необхідно було врахувати вимоги ст. 4 Закону України “Про
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
При прийнятті рішення господарський суд вказав, що у відповідача
не було підстав для застосування наведеної статті Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, але цей висновок суд зробив без врахування вимог
Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного
регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
.
Враховуючи викладене, рішення і постанова підлягають скасуванню,
а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати
викладене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Полтавамолтранс” задовольнити частково.
Постанову від 06.06.2002 Харківського апеляційного
господарського суду та рішення від 07.03.2002 господарського
суду Полтавської області у справі № 3/58 скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
А.Уліцький