ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
15.08.2002
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу Донецької залізниці на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня - 3 червня 2002 р. у справі за позовом Донецької залізниці до ТОВ "ЦЗФ "Узлівська" про звернення стягнення на майно у розмірі 425,40 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26 березня 2002 р. позов задоволено та звернуто стягнення на майно за визнаною претензією відповідача у розмірі 425,40 грн. на користь позивача.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня - 3 червня 2002 р. рішення суду від 26 березня 2002 р. скасовано та у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм чинного законодавства, та залишити в силі рішення.
Вивчивши справу, суд встановив таке.
У зв'язку з визнанням претензії (лист відповідача від 16 лютого 1998 р. N 08/140) на суму 425,40 грн., позивач 8 квітня 1998 р. надіслав обслуговуючому банку платіжну вимогу від 2 квітня 1998 р. N 573 про списання боргу. Банк кошти не списав через їх відсутність і на підставі ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14) повернув платіжну вимогу без виконання.
Згідно з ч. 5 ст. 8 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2922-14 ) (2922-14) , яка діє з 20 лютого 2002 р., якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості ДВС у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14) .
Усупереч наведеній нормі позивач звернувся до суду з позовом, зареєстрованим канцелярією 4 березня 2002 р., про звернення стягнення боргу на майно відповідача.
Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що спір не підвідомчий господарському суду, розглянули справу по суті.
Враховуючи викладене, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, статтями 111-9, 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 26 березня 2002 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 травня - 3 червня 2002 р. скасувати.
Провадження у справі припинити.
"Господарське судочинство
в Україні: Судова практика.
Застосування процесуальних
норм", 2005 р.