ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2002 Справа N 131/14-111
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: Хасіна І.Б., дов. № 144
від 29.12.2001 року, Шитікової Г.М. дов. № 70 від 08.08.2002
року, відповідача: Дьякова Г.А. дов № 47/707 від 12.08.2002
року, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “Маяк” на рішення
господарського суду Вінницької області від 21.05.2002 року у
справі № 131/14-111 за позовом Закритого акціонерного товариства
“Укрнафтогаз” до Відкритого акціонерного товариства “Маяк” про
стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2002 року Закрите акціонерне товариства “Укрнафтогаз”
звернулось до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного
товариства “Маяк”, в якій просило стягнути з відповідача 7 416,
37 грн. основного боргу, 1 053, 13 грн. нарахованої пені та суму
державного мита, посилаючись не неналежне виконання останнім
умов договорів поставки природного газу укладених між сторонами.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.05.2002
року вимоги позивача задоволено частково, постановлено стягнути
з відповідача 7 416, 37 грн. боргу, 888, 95 грн. пені та 47, 61
грн. державного мита.
В апеляційному порядку рішення суду не переглядалось.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду
першої інстанції, як прийняте з порушенням норм процесуального
права.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
позивача і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з
наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно
ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені
угоди № 118/729 РГ-99 від 27.10.1999 року, № 118/729 РГ-2000 від
20.12.1999 року на поставку природного газу та додаткові угоди
до них № 1 від 27.10.1999 року і від 20.12.1999 року з
зазначенням ціни газу та можливості її зміни в залежності від
ситуації на грошово-кредитному ринку України.
У зв’язку з виниклою у відповідача заборгованістю за спожитий
газ в кількості 109,9 тис.м. 3 за листопад 1999 року, 26.06.2001
року між сторонами була укладена додаткова угода № 729/3 до
договору № 118/729-РГ-99 від 27.10.1999 року, якою з 01.07.2001
року встановлена ціна на несплачений газ та розрахована загальна
сума в розмірі 21 100, 8 грн., яка була сплачена відповідачем
21.08.2001 року та 07.09.2001 року згідно з платіжними
дорученнями № 657, № 779.
Судом першої інстанції при виконанні вимог ст. ст. 32-34, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що відповідач отримав від позивача газ відповідно
до умов укладених угод, але у визначені даними угодами терміни
розрахунки за нього провів частково, що підтверджується також
реєстрами поставленого газу та актами прийому –передачі.
Також судом встановлено, що залишок боргу за спожитий газ у
грудні 1999 року та січні-лютому 2000 року в сумі 7 416, 37 грн.
залишився несплаченим.
Відповідно до п. 4.1. укладених між сторонами угод № 118/729 РГ-
99 від 27.10.1999 року та № 118/729 РГ-2000 від 20.12.1999 року
за несвоєчасно проведені розрахунки відповідно до п. 3.1
зазначеної угоди Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі
подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла
у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого
платежу за кожен день прострочення.
При цьому, судом правомірно застосовані вимоги ст. 72 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Доводи відповідача викладені у касаційній скарзі - безпідставні,
оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не
відповідають вимогам закону.
За таких обставин, суд правильно застосував вимоги закону і
задовольняючи вимоги позивача, повно встановив обставини справи
у прийнятому рішенні.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Маяк”
залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Вінницької області від 21.05.2002 року без змін.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук