ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.08.2002 Справа N 3/586
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: Салашної Л.М. дов. № 30-
1/112 від 10.01.2002 року, відповідача: Комар В.І. дов. № 34-
3/510 від 21.05.2002 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства “Полтаваобленерго” на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.04.2002 року у справі № 3/586 за позовом Відкритого
акціонерного товариства “Полтаваобленерго” до Кабінету Міністрів
України про визнання недійсними абз. 7 п. 7 та п. 11 Порядку
постачання електричної енергії споживачам, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 року,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2001 року позивач звернувся до господарського суду
м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання
недійсними абзацу 7 пункту 7 та пункту 11 Порядку постачання
електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 441 посилаючись
на те, що зазначений правовий акт, в оспорюваній частині,
прийнятий відповідачем з перевищенням його повноважень, і не
відповідає вимогам чинного законодавства України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.02.2002 року
позов задоволено, і визнано недійсним абзац 7 пункту 7 Порядку
постачання електричної енергії споживачам, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 441
“Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища
підприємств електроенергетичної галузі”, в частині встановлення
обов’язкового енергопостачання для підприємств, що надають
житлово-комунальні послуги незалежно від стану розрахунків за
використану електричну енергію та п. 11 зазначеного правового
акту, з дня їх прийняття.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.04.2002 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано і в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми
процесуального права, і тому просить скасувати прийняту ним
постанову та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову
суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона
відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 10.07.2002
року, на 07.08.2002 року, на 09.08.2002 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги і відзиву
на неї, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з наступних підстав.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції вважав, що правовий
акт в оспорюваній позивачем частині, прийнятий відповідачем з
перевищенням повноважень встановлених Конституцією та Законами
України, і суперечить їм.
Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що
відповідач, прийнявши оспорюваний нормативно - правовий акт не
порушував вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і діяв на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нею і
законами України.
Проте, з такими висновками суду першої і апеляційної
інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, постановою Кабінету Міністрів
України № 441 від 24.03.1999 року “Про невідкладні заходи щодо
стабілізації фінансового становища підприємств
електроенергетичної галузі” затверджено Порядок постачання
електричної енергії споживачам відповідно до абзацу 7 пункту 7
якого, місцеві енергопостачальні організації визначають граничні
величини споживання електричної енергії в межах розрахункового
балансу споживачам – підприємствам та організаціям, що надають
житлово – комунальні послуги населенню з утримання та
експлуатації житла, ліфтів, прибудинкових територій,
водопостачання і водовідведення, постачання теплової енергії,
виведення твердих побутових відходів та рідких нечистот,
незалежно від стану розрахунків за використану електричну
енергію, в обсязі необхідному для надання зазначених комунальних
послуг. А згідно пункту 11 зазначеного нормативно-правового
акту, граничні величини споживання електричної енергії та
потужності після погодження з представництвом Держенергонагляду
доводяться до споживачів, як договірні величини у терміни,
обумовлені договором про користування електричною енергією.
Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною договору.
Відповідно до вимог ст. 105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у постанові апеляційного суду мають
бути зазначені доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті
чи інші докази.
Однак, залучивши до матеріалів справи копії прийнятих
судових рішень, апеляційний суд у порушення норм процесуального
права ст. ст. 32- 34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не дав їм
ніякої оцінки, і не з’ясував питання, чи набрали вони законної
сили на час вирішення спору та не дослідив, чи впливають
зазначені рішення суду на розгляд цієї справи.
До того ж, суду слід також ретельно з’ясувати правову
природу спірних правовідносин, і в залежності від встановленого,
дослідити питання, до юрисдикції якого судового органу, належить
розгляд порушеної справи, звернувши увагу при цьому, на
роз’яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду
України № 9 від 01.11.1996 року “Про застосування Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при здійсненні правосуддя.”
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано і досліджено
належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх
правильну юридичну оцінку і застосування норм матеріального і
процесуального права, прийняті судові рішення по даній справі
визнати законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог процесуального та
матеріального права.
З огляду викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-
8, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Полтаваобленерго” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.04.2002 року та рішення господарського суду м. Києва від
01.02.2002 року скасувати і справу № 3/586 передати
господарському суду м. Києва на новий розгляд, в іншому складі
суду.
Повернути Відкритому акціонерному товариству
“Полтаваобленерго” з державного бюджету 43, 00 державного мита,
як зайво сплаченого, за платіжним дорученням № 1072 від
16.05.2002 року, видати довідку.
Головуючий В.С. Перепічай
Судді І.В. Вовк
П. А. Гончарук