ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
08.07.2002 Справа N 17-3-23/01-10352
(Постанову залишено без зміни постановою Судової палати
у господарських справах Верховного Суду України
від 29 жовтня 2002 року)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М.,
Мілевського Й.Р., розглянувши касаційну скаргу
акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в
особі Одеської обласної філії на рішення від 6 березня 2002 року
господарського суду Одеської області та постанову від 22 квітня
2002 року Одеського апеляційного господарського суду у справі
N 17-3-23/01-10352 за позовом акціонерного товариства закритого
типу "Полярна зірка" до акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії про визнання
кредитного договору недійсним, встановив:
Рішенням від 6 березня 2002 року господарського суду Одеської
області задоволено позов акціонерного товариства закритого типу
"Полярна зірка" до акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії про визнання
кредитного договору недійсним та припинення дії договору застави.
Суд дійшов висновку, що під час укладання кредитного договору
від 16 березня 1998 року N 2В/98 позивач діяв під впливом помилки
і на підставі статті 56 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
визнав його недійсним та припинив дію договору застави
від 17 березня 1998 року (з додатками).
Постановою від 22 квітня 2002 року Одеський апеляційний
господарський суд змінив зазначене рішення і визнав договір
застави недійсним, пов'язавши недійсність кредитного договору з
недійсністю похідного від нього договору застави. В іншій частині
рішення залишено без змін.
Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"
в особі Одеської обласної філії вважає, що судові акти в даній
справі підлягають касаційному перегляду через порушення місцевим і
апеляційним господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, а саме: безпідставного застосування судами
статті 56 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та
неправильного тлумачення приписів Положення про кредитування,
затвердженого постановою від 28 вересня 1995 року N 246
( v0246500-95 ) (v0246500-95)
Правління Національного банку України; нестворення
відповідачу необхідних умов для встановлення фактичних обставин
справи і правильного застосування законодавства.
З огляду на такі порушення відповідач з урахуванням
доповнення до касаційної скарги просить Вищий господарський суд
України скасувати рішення від 6 березня 2002 року господарського
суду Одеської області та постанову від 22 квітня 2002 року
Одеського апеляційного господарського суду та постановити нове
рішення, яким відмовити позивачу у позові.
У відзиві акціонерне товариство "Полярна зірка" наводить свої
міркування стосовно дійсної мотивації на укладення спірної
кредитної угоди, наполягає на власній помилковій поведінці в
спірних правовідносинах з огляду на специфіку предмету і характеру
угоди, а тому просить суд залишити касаційну скаргу без
задоволення.
З 1 до 8 липня цього року в судовому засіданні за клопотанням
відповідача, проти якого представник позивача не заперечував,
оголошувалася перерва і сторони належним чином були повідомлені
про час та місце наступного судового засідання, проте представник
позивача в судове засідання не з'явився.
Заслухавши представника відповідача О.Твердохліба,
перевіривши повноту встановлення судами обставин справи та їх
правову оцінку, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність
прийнятих рішення і постанови вимогам закону з огляду на таке.
Фундаментальними ознаками кредитного відношення є зворотність
кредиту та платність кредитного зобов'язання і сторони, з метою
забезпечення захисту власних інтересів, вправі були застосувати
будь-які законні процедури для підвищення результативності й
ефективності своїх дій, у тому числі враховувати специфічні
конкретні умови на ринку валютного кредитування.
Місцевий та апеляційний господарські суди обгрунтували свої
висновки необізнаністю персоналу позивача з тенденціями на цьому
ринку та не достатньо компетентному аудиті банку, який вчасно не
застеріг позичальника від негативних наслідків зростання курсу
долара США відносно національної валюти і така помилкова поведінка
сторони має істотне значення.
Таким чином, даючи правову оцінку діям сторін в спірних
правовідносинах, суди пов'язали наявність та суттєвість помилки з
коливаннями курсу валют. Водночас, аналізуючи характер припущеної
помилки суди, в першу чергу, мали виходити з сприйняття стороною
предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її
волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна
вважати, що угода не була б укладена.
Колегія суддів вважає, що аналіз спірних правовідносин не дає
підстав стверджувати, що виражена в угоді воля позичальника не
збігалася з його дійсними намірами і зміну обстановки не можна
визнати як неправильне, перекручене уявлення про факти і обставини
дійсності, які обумовлювали прийняття ним рішення про укладання
кредитного договору, а тому у місцевого і апеляційного
господарських судів не було підстав оцінювати поведінку сторони як
помилкову, а отже і підстав для визнання кредитного договору
недійсним і, як наслідок, припиняти право застави.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії
задовольнити.
2. Рішення від 6 березня 2002 року господарського суду
Одеської області та постанову від 22 квітня 2002 року Одеського
апеляційного господарського суду скасувати.
3. В позові відмовити.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя Й.Мілевський