ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
5.07.2002                             	    Справа N 2660-10/243
                             м. Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Дерепи В.І., Козир Т.П. , за участю
представника відповідача – Грачова А. М. дов. від 10.10.2001
року № 15-к,
розглянувши  касаційну  скаргу ВАТ  “Сумихімпром”  на  постанову
Харківського  апеляційного господарського  суду  від  14.01.2002
року  у  справі за позовом АТ спільного українсько –  кіпрського
підприємства “Правекс – Брок” до ВАТ “Сумихімпром” 
 
про   стягнення боргу і неустойки,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
     У  червні  2001  року  АТ  спільне  українсько  –  кіпрське
підприємство  “Правекс – Брок” звернулось до суду з  позовом  до
ВАТ “Сумихімпром” про стягнення боргу і неустойки.
 
     Посилаючись  на  невиконання  відповідачем  зобов’язань  по
оплаті   спожитої  електроенергії,  просило  стягнути   борг   і
неустойку в сумі 11578635 грн.
 
Рішенням  господарського суду Сумської  області  від  10.09.2001
року позов задоволено.
 
З ВАТ “Сумихімпром” на користь позивача стягнено 10770823 гривні
26 коп. боргу і 807811 гривень 74 коп. пені.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
14.01.2002 року рішення суду залишено без змін.
 
     В  касаційній  скарзі ВАТ “Сумихімпром”  просить  скасувати
судові  рішення,  посилаючись на неправильне застосування  судом
норм матеріального права.
 
Вважає,  що  в липні 1998 року повністю розрахувався за  спожиту
електроенергію,  передавши позивачу  векселі  на  суму  11000000
гривень,  а  суд прийшов до помилкового висновку  про  наявність
заборгованості,  тому що не застосував до спірних  правовідносин
ст.ст.  1,3  Закону України  “Про  цінні папери і фондову біржу”
( 1201-12  ) (1201-12)
          та  ст.  77 Положення про  переказний  і  простий
вексель.
 
     Вислухавши  пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно  до  ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          зобов’язання
повинні виконуватись в установлений строк і належним чином.
 
Як встановлено судом, за договором уступки вимоги від 24.01.2001
року  №  10/2001 ДП “Правекс – Енергія” передало АТ  “Правекс  –
Apnj”  право  вимагати  від  ВАТ “Сумихімпром”  оплати  вартості
електроенергії, спожитої в період з.05.по грудень  1998  року  в
обсязі   64417152  квт.г,  та  неустойки,  на   загальну   суму,
еквівалентну 2137936,21 доларам США.
 
За  курсом Національного банку України станом на 30.04.2001 року
сума боргу і неустойки відповідає 11578635 гривням.
 
За  чотирма  векселями  ДАК  “Хліб  України”  на  загальну  суму
11000000  гривень, переданими відповідачем актом від  20.06.1998
року,  заборгованість  ВАТ “Сумихімпром”  перед  ДП  “Правекс  –
Енергія” зменшена на суму 3209804,4 доларів США за курсом валют,
встановленим на дату платежу – 20.12.1998 року.
 
Згідно  ст.  197 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         уступка вимоги кредитором
іншій  особі  допускається, якщо вона не  суперечить  закону  чи
договору.
 
До  набувача вимоги переходять права, що забезпечують  виконання
зобов’язання.
 
З  огляду на викладене, суд повно встановив обставини справи  та
обгрунтовано  стягнув суму боргу і неустойку, тому рішення  суду
зміні не підлягають.
 
Доводи  касаційної  скарги  судом не  приймаються,  оскільки  не
грунтуються на законі.
 
Керуючись  ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу ВАТ “Сумихімпром” залишити без задоволення,  а
постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
14.01.2002  року і рішення господарського суду Сумської  області
від 10.09.2001 року – без зміни.
 
Головуючий, суддя  О. Шульга
 
Судді              В.Дерепа
 
                   Т.Козир