ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2002 Справа N Д25/78
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Ткаченко Н.Г.,
Уліцького А.М.
за участю представників
сторін:
від позивача — Мотига М.О. — довіреність № 9177
від 20.05.02, Варданян Г.С. —
довіреність № 9179 від 20.05.02,
Кохан В.М. — довіреність № 9176 від
20.05.02, Лютий Т.М. — довіреність
№ 9178 від 20.05.02;
від Генеральної прокуратури Демчук Р.В. — прокурор Генеральної
України — прокуратури України;
від відповідача — Кондрашин К. — довіреність № 250/3-
3 від 14.01.02;
на постанову від 22.02.02
Дніпропетровського апеляційного господарського суду № 02-5/5-
15/2
у справі № Д25/78
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом державної податкової інспекції у м.
Дніпропетровську, правонаступником
якої визнана спеціалізована
державна податкова інспекція по
роботі з великими платниками
податків у м. Дніпропетровську
До відкритого акціонерного товариства
“Дніпропетровський металургійний
завод ім. Петровського”;
товариства з обмеженою
відповідальністю “Брюс-Кий”
Про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Слухання справи відкладалось з 21.05.02 на 28.05.02.
У вересні 2001 року державна податкова інспекція у м.
Дніпропетровську пред’явила в суді позов про визнання недійсним
договору купівлі-продажу № КУ-149-2000/804, укладеному
01.04.2000 року між відкритим акціонерним товариством
“Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” та
товариством з обмеженою відповідальністю “Брюс-Кий” з тих
підстав, що він не відповідає вимогам закону, оскільки від
юридичної особи – ТОВ “Брюс-Кий” угоду укладено особами без
належних повноважень, дії яких не були схвалені особою, від
імені якої укладено угоду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
30.11.01 року (суддя Кузнєцова І.Л.) в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.02.02 року (судді: Євстигнєєва О.С. (головуюча)), Чимбар
Л.О., Виноградник О.М.) рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові і залишаючи рішення без змін судові
інстанції виходили з того, що оспорюваний договір був схвалений
відповідачем ТОВ “Брюс-Кий” шляхом прийняття від контрагента за
договором передоплати вартості товару, який підлягав поставці;
на виконання умов договору перераховані заводом кошти на фірму
ТОВ “Брюс-Кий” потім були перераховані на рахунок ПП “Альбатрос
М” як передоплата за агломерат на суму 140735927 грн. та на
рахунок ПП “Сокіл” як передоплата за агломерат на суму 10000000
грн., що стверджує про її, наступне схвалення юридичною особою.
Факт не затвердження після підписання договору, який був згодом
схвалений юридичною особою, не може бути підставою для визнання
договору недійсним.
У касаційній скарзі спеціалізована державна податкова інспекція
по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
просить постанову апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись
на те, що судом порушені вимоги ч. 2 ст. 44 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
бо угода від імені ТОВ “Брюс-Кий” підписана
невідомою особою, а також ч. 2 ст. 63 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
— оспорювана угода не могла бути схвалена посадовими
особами ТОВ “Брюс-Кий” тому, що вони не знали і не могли знати
про її укладення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів
справи 01.04.00 між відкритим акціонерним товариством
“Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” та
товариством з обмеженою відповідальністю “Брюс-Кий” було
укладено договір № КУ-149-2000/804.
Договір від імені ТОВ “Брюс-Кий” був підписаний Плотко Д.О.
Згідно висновку судової експертизи від 04.11.01 № 706 по
кримінальній справі № 670019072, проведеної НДЕКУ УМВС України у
Дніпропетровській області, підпис від імені Плотко Д.О. у
договорі від 01.04.00 виконаний не Плотко Д.О., а іншою особою.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Брюс-
Кий” від 05.10.99 № 1 та реєстраційної картки засновниками
товариства є Нікітіна З.П. та Нікітін О.Д.
08.02.00 вони вийшли зі складу засновників ТОВ “Брюс-Кий”,
частки в статутному фонді передали Федіну М.І.
Відповідно до довідки прокуратури Дніпропетровської області від
29.10.01 Федін М.І. продав фірму незнайомому чоловіку, а Плотко
Д.А. ніякого відношення до діяльності фірми не мав, у 1999 році
паспорт загубив.
Відповідно до ст. 44 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.
Судові інстанції при прийнятті рішення і залишаючи його без змін
вимог закону не врахували, а тому погодитись із висновком
судових інстанцій про те, що угода в наступному була схвалена
ТОВ “Брюс-Кий” і є дійсною з моменту укладення не можна.
Плотко Д.О., який вказаний у договорі, його не підписував і
повноважень від ТОВ “Брюс-Кий” на його підписання не мав.
Відповідно до ст. 10 п. 11 Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові
інспекції подають до судів позови до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення
в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, а в інших
випадках — коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Стаття 48 Цивільного кодексу, на підставі якої податковою
інспекцією пред'явлено позов, не передбачає стягнення в доход
держави.
Крім того, частина 2 цієї статті передбачає застосування
реституції.
Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів
справи, 162 млн.грн. за спірною угодою, які були перераховані
ТОВ “Брюс-Кий” в якості передоплати за шахтові матеріали ВАТ
“Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”
останньому повернуті фірмою “Interforum...” (Нікосія, Кіпр).
За таких обставин рішення і постанова підлягають скасуванню як
прийняті з порушенням норм матеріального права.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене,
більш ретельно з'ясувати вимоги позивача і вирішити спір у
відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9—111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
задовольнити частково.
Постанову від 22.02.02 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення від 30.11.01 господарського суду
Дніпропетровської області у справі № Д25/78 скасувати, справу
направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: Н.Ткаченко
А.Уліцький