ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2002 Справа N 2-17-5678-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М. Михайлюка - головуючого
Т. Добролюбової
Т. Дроботової
за участю представників від:
позивача Дербеньова Н. М. – дов. від
15.05.2002
Дрягін В. Б. – дов. від 11.04.2001
відповідача Зайцев В. Н. – директор
Хорошев Г. В. – дов. від 05.01.2001
розглянувши у відкритому Радгоспу – заводу “Плодове”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 09.11.2001 Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-17/5678-2001 господарського
суду Автономної Республіки Крим
за позовом Акціонерного товариства
“Украгробізнес” (в особі Кримської
філії)
до Радгоспу – заводу “Плодове”
про стягнення 56881,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
АТ “Украгробізнес” заявило до суду вимогу про стягнення збитків
в сумі 56881,72 грн. за невиконання умов договору № 67 від
01.06.98, укладеного з радгоспом - заводом “Плодове”.
В ході судового провадження позивачем в порядку ст. 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
предмет позову змінено, а саме: у заяві від 05.07.2001 АТ
“Украгробізнес” заявляє вимогу про стягнення з відповідача
20039,62 грн. основного боргу та 22538,47 грн. процентів за
кредит.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28-
31.08.2001 (суддя В. Гайворонський) позовні вимоги задоволено у
повному обсязі: з поточного рахунку Радгоспу – заводу “Плодове”
на користь Акціонерного товариства “Украгробізнес” (в особі
Кримської філії) стягнуто 20039,62 грн. основного боргу та
22538,47 грн. процентів.
Рішення суду мотивоване тим, що в порушення п. 3.2 договору
поставки № 67, укладеного 01.06.98 АТ “Украгробізнес” з
Радгоспом – заводом “Плодове”, останній здійснив розрахунок за
поставлені товариством засоби захисту рослин без врахування
встановленого Національним банком України курсу долару США до
гривні на день фактичного розрахунку, у зв'язку з чим в радгоспу
виник борг у розмірі 20039,62 грн. Оскільки відповідач здійснив
оплату поставленої продукції з відстрочкою платежу, як це
передбачено п. 3.4 договору, то позивачем правомірно нараховані
річні в розмірі 18 % від суми відстрочки, яка обчислюється з
моменту фактичного одержання продукції радгоспом до моменту
фактичного одержання коштів товариством.
За апеляційною скаргою Радгоспу – заводу “Плодове”
Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Плут В.М.
– головуючий, Сотула В.В., Горошко Н.П.), переглянувши рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим в апеляційному
порядку, постановою від 09.11.2001 залишив його без зміни з тих
же підстав.
Радгосп – завод “Плодове” подав до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та
постанову у справі скасувати, в задоволенні позову відмовити,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 203, 209
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якими регламентовано
обов'язок відшкодування збитків у разі порушення боржником своїх
зобов'язань. В той час, як відповідачем зобов'язанння за
договором № 67 від 01.06. 98 виконані в повному обсязі та
належним чином.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т. Б. та пояснення
присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за
умовами договору № 67 від 01.06.98, укладеного між радгоспом –
заводом “Плодове” та АТ “Украгробізнес”, останній зобов'язався
поставити та передати у власність господарству засоби захисту
рослин на суму 17515,2 дол. США або 36034,02 грн., а радгосп
зобов'язався прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного
договору.
Товариство виконало свої зобов'язання за договором, передавши
господарству 02.06.98 продукцію на суму 36038,40 грн., а Радгосп
– завод “Плодове” виконав свої зобов'язання шляхом зустрічної
поставки сільськогосподарської продукції на суму 52873,60 грн.
Господарський суд Автономної Республіки Крим (а в подальшому і
господарський суд апеляційної інстанції), дійшов висновку про
обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного
боргу (20039,62 грн.) та процентів (22538,47 грн.) на підставі
розрахунку їх розміру відповідно до розділу 5 договору з
врахуванням встановленого Національним банком України курсу
долару США до гривні на день фактичного розрахунку.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для
господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Однак, в ході здійснення судового провадження судом як першої,
так і апеляційної інстанції не було надано належну правову
оцінку договору № 67 від 01.06.98, умови якого стали підставою
для задоволення позовних вимог. Зокрема, не прийнято до уваги
неузгодження сторонами умов договору, передбачених розділом 3
даної угоди щодо визначення порядку розрахунків, строку
кінцевого платежу, валюти платежу.
Стосовно правомірності нарахування 18 відсотків річних на
підставі п. 3.4 договору, судова колегія зазначає, що відповідно
до вказаного пункту таке нарахування можливе в разі одержання
господарством продукції на умовах часткової або повної
відстрочки оплати товару.
Господарським судом не встановлено, чи дійшли сторони договору
згоди щодо умов надання часткової або повної відстрочки оплати
поставленої продукції, не з'ясовано у який спосіб повинно бути
зафіксовано надання такої відстрочки. За умови відсутності в
матеріалах справи будь-яких документів або пояснень з цього
приводу, судова колегія вважає, що даний факт, який має значення
для правильного вирішення спору, помилково не був досліджений в
ході судового провадження.
Крім того, в матеріалах справи (а. с. 21) міститься акт звірки
взаємних розрахунків, складений 1.06.1999 р. та підписаний
уповноваженими представниками позивача і відповідача, завірений
печатками обох підприємств, яким сторони засвідчили відсутність
взаємної заборгованості. Господарським судом при вирішенні спору
та в порядку апеляційного провадження даний документ, в
порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не був прийнятий до уваги та досліджений як
доказ відсутності будь-якої заборгованості, в тому числі й за
оспорюваним договором, належна правова оцінка йому надана не
була.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що, в
порушення принципу всебічного, повного та об'єктивного розгляду
в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, спір
було розглянуто судом не в повному обсязі, що призвело до
прийняття незаконних та необґрунтованих рішення і постанови.
Щодо посилань заявника в касаційній скарзі на неправильне
застосування судом ст.ст. 203, 209 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якими регламентовано обов'язок відшкодування збитків
у разі порушення боржником своїх зобов'язань, вони не
приймаються до уваги судовою колегією, оскільки дане питання не
було предметом судового розгляду.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа – направленню
на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки
Крим.
Керуючись ст.ст. 43, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-
11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Радгоспу – заводу “Плодове” задовольнити
частково.
Рішення від 28-31.08.2001 та постанову від 09.11.2001 у справі №
2-17/5678-2001 господарського суду Автономної Республіки Крим
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Головуючий М. Михайлюк
С у д д і Т. Добролюбова
Т. Дроботова