ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2002 Справа N 14/164
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанія
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” на ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 01.02.2002 року
у справі № 14/146 господарського суду м. Києва
за позовом Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України”
до відповідача Української зовнішньоекономічної нафтогазової
корпорації “Укрзарубіжнафтогаз”
про стягнення 12973688,37грн.
за участю представників:
ДК “Укргазвидобування” – Вишиванюк І.З. за дов. від 16.08.2001р.
№ 2-225д;
Корпорації “Укрзарубіжнафтогаз” – Хасін І.Б. за дов. від
29.2.2001р. № 810-ЛД
В С Т А Н О В И Л А :
Дочірня компанія “Укргазвидобування “НАК “Нафтогаз України”
звернулася до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою на рішення арбітражного суду м. Києва від
13.04.2001р., прийняте у справі № 14/164, одночасно подавши
клопотання про відновлення попущеного процесуального строку,
встановленого для оскарження судових актів у апеляційному
порядку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
01.02.2002р. у задоволенні клопотання про відновлення
процесуального строку для подання апеляційної скарги відмовлено,
у зв’язку з відсутністю поважних причин його пропущення, а
апеляційну скаргу повернуто скаржнику (а.с.72-73).
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” звернулася з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України та
просить її скасувати, прийнявши рішення про задоволення
заявленого позову. У поданій касаційній скарзі скаржник
посилається на те, що:
- судом невірно обраховано початок перебігу процесуального
строку, який, на думку скаржника, починається, відповідно до ст.
76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, з дня, коли особа дізналася про
порушення свого права, тобто з 23.07.2001р. – дня отримання
постанови суду;
- оспорювану ухвалу судом винесено з порушенням встановленого
п’ятиденного строку.
Відповідач у справі – Українська зовнішньоекономічна нафтогазова
корпорація “Укрзарубіжнафтогаз” у відзиві на касаційну скаргу
просить залишити ухвалу суду від 01.02.2002р. без змін, а подану
касаційну скаргу – без задоволення, вважаючи доводи скаржника
безпідставними.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст.
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
21.06.2001р. прийнято Закон України “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України” ( 2539-14 ) (2539-14)
, в силу
якого судові акти оскаржуються у апеляційному та касаційному
порядку.
Відповідно до ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційні скарги
подаються на рішення місцевих господарських судів, які не
набрали законної сили.
Порядок оскарження судових актів, прийнятих до набрання чинності
зазначеним законом визначається його Прикінцевими та перехідними
положеннями.
Скаржником у апеляційному порядку оскаржується судовий акт,
прийнятий до набрання чинності вказаним Законом ( 2539-14 ) (2539-14)
–
рішення арбітражного суду м. Києва від 13.04.2001р.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону
( 2539-14 ) (2539-14)
, до господарського суду апеляційної інстанції можуть
бути оскаржені лише рішення у справі, які не оскаржені голові
арбітражного суду.
Крім того, згідно п. 5 вказаних положень, до господарського суду
апеляційної інстанції передаються також рішення у справі, які
оскаржені і законність яких на момент набрання чинності цим
Законом ( 2539-14 ) (2539-14)
перевіряється головою арбітражного суду.
Разом з тим, рішення, яке оспорюється скаржником у апеляційному
порядку, вже перевірено у порядку нагляду головою суду. Так,
відповідно до постанови голови арбітражного суду м. Києва від
26.06.2001р. рішення арбітражного суду м. Києва від 13.04.2001р.
залишено без змін (а.с.65-66).
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про
неможливість оскарження окремо рішення арбітражного суду м.
Києва від 13.04.2001р. у цій справі обгрунтований.
Однак, суд встановивши, що апеляційна скарга подана на судовий
акт, який не підлягає оскарженню у апеляційному порядку, повинен
був відмовити скаржнику у прийнятті апеляційної скарги (також
див. п. 5 роз’яснення президії Вищого господарського суду
України від 28.03.2002р. № 04-5/366 ( v_366600-02 ) (v_366600-02)
), оскільки
лише встановивши наявність у особи, що подала скаргу, права
апеляційного оскарження, суд перевіряє дотримання вимог щодо
порядку та строку подання, форми і змісту апеляційної скарги,
недотримання яких у випадках, визначених ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тягне за собою повернення апеляційної скарги.
За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського
суду від 01.02.2002р. підлягає зміненню.
Скаржник відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень
вказаного Закону ( 2539-14 ) (2539-14)
, не позбавлений можливості
оскаржити до господарського суду апеляційної інстанції постанову
арбітражного суду м. Києва від 26.06.2001р., прийняту у цій
справі.
Сплачене скаржником державне мито в сумі 850грн. відповідно до
платіжного доручення № 637 від 27.02.2002р. підлягає поверненню
на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, оскільки касаційна скарга на ухвалу
суду про відмову у відновленні процесуального строку та
повернення апеляційної скарги державним митом не оплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47,111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України” задовольнити частково.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
01.02.2002р. змінити, виклавши її резолютивну частину у
наступній редакції:
У прийнятті апеляційної скарги на рішення арбітражного суду м.
Києва від 13.04.2001р. у справі № 14/164 відмовити.
3. Видати Дочірній компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України” довідку на повернення з державного бюджету 850грн.
державного мита, перерахованого відповідно до платіжного
доручення № 637 від 27.02.2002р.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.