ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Омельченко В.А.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Заплава Л.Н.;
судді: Плут В.М., Щепанська О.А.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2002 Справа N 2-16/6548-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М., Яценко О.В.
за участю представника відповідача – Узунової З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
касаційну скаргу МПП “Надія”
на ухвалу від 23.01.2002
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-16/6548-2001
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом МПП “Надія”
до ЗАТ “Кримкурортбуд”
Про розірвання договору оренди, відшкодування матеріальної
шкоди та стягнення заборгованості по орендній платі
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і
місце слухання сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.01.2002 МПП “Надія” було відмовлено у відновленні пропущеного
строку подання апеляційної скарги на рішення від 01.11.2001. При
цьому апеляційний суд зазначив, що позивач, заявляючи клопотання
про відновлення цього строку, не довів поважності причин його
пропуску.
У касаційній скарзі МПП “Надія” просить скасувати вищенаведену
ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.01.2002. Зокрема, скаржник посилається на те, що оскільки з
02.11.2001 по 20.11.2001 директор МПП “Надія” знаходився у
від'їзді, то строк для оскарження повинен був продовжений до
30.11.2001. Крім того, на думку скаржника, державне мито було
сплачено 22.11.2001, тому строк подання апеляційної скарги не
повинен був вважатися пропущеним.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.01.2002 залишити без змін, а в задоволенні касаційної скарги
відмовити.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника ЗАТ
“Кримкурортбуд”, перевіривши правильність застосування
Севастопольським апеляційним господарським судом норм
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, оспорюючи
законність зазначеної ухвали апеляційного суду не вказує на ті
причини, які об'єктивно перешкоджали йому подати апеляційну
скаргу своєчасно, оскільки наведені скаржником причини свідчать
лише про певні хиби у діях самого скаржника.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційна
скарга МПП “Надія” була повернена ухвалою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 05.12.2001 у зв'язку з
пропуском встановленого строку для подання апеляційної скарги
без клопотання про його відновлення.
Повторна апеляційна скарга МПП “Надія” надійшла до суду
17.12.2001, з клопотанням про відновлення пропущеного
процесуального строку з посиланням на ту обставину, що у зв'язку
із від'їздом директора за сімейними обставинами з 02.11.2001 по
19.11.2001 апеляційна скарга не могла бути належно оформлена у
встановлені законом строки. Крім того, в апеляційній скарзі
взагалі не обґрунтовується з яких причин скаржник звернувся з
повторною апеляційною скаргою зі значним пропуском строку.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за заявою сторони господарський суд
може визнати причину пропуску встановленого законодавством
процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, поважними причинами визнаються лише
ті обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з
дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного
вчинення сторонами справи процесуальних дій.
Враховуючи, що викладені у клопотанні обставини, що призвели до
пропуску процесуального строку, свідчать лише про певні хиби у
підготовці матеріалів для оскарження рішення господарського суду
з вини скаржника, тобто мають суб'єктивний характер, апеляційний
суд правомірно відмовив у відновленні пропущеного процесуального
строку.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу МПП “Надія” залишити без задоволення.
2. Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.01.2002 у справі № 2-16/6548-2001 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.