Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2002р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів : розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "ХХХ" на
постанову від ХХ.ХХ.2002 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі №000
за позовом ЗАТ "ХХХ"
до ЗАТ ВКФ "УУУ"
про стягнення сум
ВСТАНОВИВ:
У червні 2001 року ЗАТ "ХХХ" звернулося до суду з позовом до ЗАТ
ВКФ "УУУ", в якій, посилаючись на ст.ст. 161, 203, 204, 214 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, просило стягнути з відповідача заборгованість
та збитки на загальну суму 164680,45 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від ХХ.ХХ.2001 р.
в частині стягнення грошових коштів на суму 10653,50 грн.
провадження у справі припинено, в решті позову відмовлено.
ЗАТ "ХХХ" не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з
апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного
господарського суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.ХХ.2002 р. рішення суду змінено, в частині стягнення 48681,78
грн. провадження у справі припинено, в решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить рішенням господарського суд
Запорізької області від ХХ.ХХ.2001 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від ХХ.ХХ.2002
р. змінити, стягнути з відповідач частину заборгованості, а саме,
суму основного боргу у розмірі 19461,08 грн пеню у сумі 452,46
грн., суму інфляційних витрат 1578,81 грн., 3% річних; сумі 242,01
грн. та збитків у сумі 144284,24 грн., посилаючись на
невідповідність висновків суду матеріалам справи та неправильне
застосування норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення суд як першої так і другої інстанції вважав
доведеним факт, що при укладанні спірного договору було досягнуто
згоди по всіх його істотних умовах, зокрема, щодо затвердження
проектно-кошторисної документації.
Про те з такими висновками суду погодитись не можна. Виходячи з
вимог ст.ст. 354, 164 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
генеральний підрядчик
на підставі договору підряду може доручити виконання окремих видів
робот іншим спеціалізованим організаціям.
Як вбачається з матеріалів справи, між КП "ААА" та ЗАТ ВКФ "УУУ"
було укладено договір підряду на будівництво АЗС у м.Запоріжжя.
Для виконання за цим договором певного виду робіт, між ЗАТ ВКФ
"УУУ" (генпідрядчик) та ЗАТ "ХХХ" (судпідрядчик) також було
укладено договір субпідряду від ХХ.ХХ.2000 р. (а.с. 39-41).
Суд вирішуючи спір, у порушення процесуального права - ст.ст.
32-34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не з'ясував належним чином
питання про те, на кого покладалось затвердження
проектно-кошторисної документації, коли і ким вона затверджувалась
при укладанні договору підряду між КП "ААА" та ЗАТ ВКФ "УУУ", та
чи не є затверджена в установленому порядку проектно-кошторисна
документація похідною, як при одержанні дозволу на виконання
будівельних робіт (п.2.1 Положення про порядок надання дозволу на
виконання будівельних робіт, затвердженого Держбудом України
05.12.2001, зареєстровано в Мінюсті України 25.12.2000 №
945/5166 ( z0945-00 ) (z0945-00)
), так і при укладанні договору субпідряду,
не витребував для з'ясування дійсних обставин зазначений договір
підряду.
Водночас, суду слід з'ясувати також і те, з яких сум складається
заявлений позов і їх правову природу та по яким з них відповідач
провів розрахунок.
За таких обставин, коли судом не було з'ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку і застосування норм матеріального права, ухвалені по даній
справі судові рішення визнати законними і обгрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суд слід врахувати наведене і вирішити
спір відповідно до вимог процесуального і матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "ХХХ" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
Запорізької області від ХХ.ХХ.2001 р. та рішення господарського
суду Запорізької області від ХХ.ХХ.2001 р. скасувати і справу
передати на новий розгляд господарському суду Запорізької області,
в іншому складі суду.