ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2002                                       Справа N 4/57-7

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого            Перепічая В.С.,

суддів:                Вовка І.В.,

                       Гончарука П. А.,

розглянувши касаційну  ТОВ “Бізнес-агенство “Торговий дім”

скаргу

на постанову           від 29.01.02

Одеського апеляційного господарського суду

у справі               № 4/75-7

за заявою              ТОВ “Бізнес-агенство “Торговий дім”

до                     Сільськогосподарського    товариства    з

                       обмеженою відповідальністю “Інгулець”

Про   включення до реєстру кредиторів

                       В С Т А Н О В И В:

У  травні 2001 р. ТОВ “Бізнес-агенство “Торговий дім” звернулось

до  господарського суду з заявою про включення  його  до  складу

кредиторів   сільськогосподарського   товариства   з   обмеженою

відповідальністю “Інгулець” із сумою основного боргу  останнього

57334,48 грн. та процентів за товарним кредитором в сумі 2989,06

грн.

Ухвалою  господарського суду Миколаївської області від  13.12.01

(суддя Дубова Т.М.), залишеної постановою Одеського апеляційного

господарського  суду  від  29.01.02  (судді  Мацюра  П.   Ф.   —

головуючий,  Пазюк  Г.П. , Тофан В.М.) без змін,  у  задоволенні

заяви відмовлено.

В  касаційній  скарзі  заявник просить прийняті  судові  рішення

скасувати  і  задовольнити заяву про включення його  до  реєстру

кредиторів,  посилаючись  на те, що суд  неправильно  застосував

законодавство, яке регулює спірні правовідносини.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши  матеріали справи, суд вважає, що  касаційна  скарга

задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно    ст.    14   Закону   України   “Про    відновлення

платоспроможності   боржника   або   визнання  його   банкрутом”

( 2343-12  ) (2343-12)
          кредитори у місячний строк з дня опублікування  в

офіційному  друкованому органі оголошення про  порушення  справи

про  банкрутство подають в господарський суд письмові заяви  про

грошові   вимоги   до  боржника,  а  також  документи,   що   їх

підтверджують.

Заяви  кредиторів  про грошові вимоги, щодо яких  є  заперечення

боржника,   розглядаються  господарським   судом   у   процедурі

провадження у справі про банкрутство.

Як  встановлено  судом, справу про банкрутство стосовно  СГ  ТОВ

“Інгулець”,  з  яким заявник перебував з 15.10.00  у  договірних

відносинах, було порушено судом 28.05.99, з публікацією про це у

газеті “Голос України” № 168 від 11.09.99.

У  Х  В  А  Л  Ами суду від 16.12.99 були розглянуті  і  визнані

майнові  вимоги  кредиторів, які подали до суду  заяви  протягом

встановленого законом строку.

Постановою суду від 15.11.00 вказаний господарюючий суб'єкт  був

визнаний  банкрутом,  а також затверджено реєстр  кредиторів  із

зазначенням  розміру  визнаних вимог та  розпочато  ліквідаційну

процедуру.

В   наведеному  офіційному  друкованому  органі  за  №  228  від

09.12.00, теж було розміщено повідомлення про відкриття щодо  СГ

ТОВ “Інгулець” ліквідаційної процедури.

Проте   ТОВ   “Бізнес-агенство  “Торговий  дім”  звернулося   до

господарського   суду  із  заявою  про  включення   до   реєстру

кредиторів  лише  04.05.01, тобто зі значним  пропуском  строку,

встановленого вказаним Законом.

При  цьому заявник не навів поважних причин пропуску визначеного

Законом терміну для подачі відповідної заяви.

Сама ж по собі необізнаність заявника щодо факту публікації  про

порушення справи про банкрутство, з огляду припису ст. 1  Закону

України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
        , що підприємництво —  це

безпосередня   самостійна,  систематична,   на   власний   ризик

діяльність, не є безумовною підставою для відновлення  вказаного

строку.

До  того ж, на час порушення справи про банкрутство стосовно  СГ

ТОВ  “Інгулець”,  у  останнього не було  зобов'язань  перед  ТОВ

“Бізнес-агенство   “Торговий  дім”,  що  не   заперечувалось   і

заявником.

За таких обставин, суд першої інстанції мав підстави відмовити у

задоволенні поданої заяви.

Обґрунтовано   з   таким  вирішенням  спору  погодився   і   суд

апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-9—111-13 ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну  скаргу ТОВ “Бізнес-агенство “Торговий  дім”  залишити

без    задоволення,    а   постанову   Одеського    апеляційного

господарського суду від 29.01.02 — без змін.

Головуючий          В.Перепічай

Судді               І.Вовк

                    П. Гончарук