ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2002 Cправа N 2-14/1152-2001
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.
– головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П.
за участю представників сторін:
позивача – не з’явився,
відповідача - Юшкевича С.В. - заступника директора,
третьої особи на стороні відповідача – Ковальчук Ю.І. –
головного державного податкового інспектора
розглянув касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в
Автономній Республіці Крим (далі – ДПА в Автономній Республіці
Крим)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.12.2001
зі справи № 2-14/1152-2001
за позовом державної авіакомпанії “Крим”, м. Сімферополь
до підприємства “Сімферопольторг”
третя особа на стороні відповідача - ДПА в Автономній Республіці
Крим
про стягнення 38 143, 60 грн.
Державна авіакомпанія “Крим” звернулася з позовом до
підприємства “Сімферопольторг” про стягнення 38 143, 60 грн.,
безпідставно утриманих відповідачем з вартості літака,
реалізованого на підставі укладеного з державною виконавчою
службою договору від 22.12.99.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
28.08. – 05.09.2001 (суддя Курапова З.І.), залишеним без зміни
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.12.2001 (колегія суддів: Голик В.С. – головуючий, судді
Горошко Н.П. і Сотула В.В.), задоволено позов державної
авіакомпанії “Крим” до підприємства “Сімферопольторг” про
стягнення 38 143, 60 грн.
У прийнятті названих актів суд виходив з того, що відповідачем з
метою сплати єдиного податку неправомірно утримано 10 відсотків
від загальної суми виручки від реалізації літака, тоді як
обчислення податку мало здійснюватися тільки від суми отриманої
ним комісійної винагороди.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДПА в
Автономній Республіці Крим просить скасувати судові акти зі
справи та відмовити у задоволенні позову. На підтвердження своїх
вимог ДПА в Автономній Республіці Крим посилається на положення
статті 1 Указу Президента України від 03.07.98 № 727 “Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів
малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
(далі – Указ), згідно з якою
виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за
здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)
3 пункт 2 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта
малого підприємництва – юридичної особи, яка застосовує спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого
наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98
№ 477 (в редакції наказу від 12.10.99 № 554). Заявником
стверджується, що з метою оподаткування єдиним податком суб’єкт
малого підприємництва повинен враховувати усі кошти, що надійшли
на розрахунковий рахунок і в касу від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг), незалежно від того, хто є власником
реалізованого майна та кому в подальшому буде перераховано
грошові кошти від його реалізації.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та їх
юридичну оцінку і заслухавши пояснення представників відповідача
і третьої особи на стороні відповідача, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови
вимогам закону з огляду на таке.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
22.12.98 з державної авіакомпанії “Крим” на користь державного
міжнародного аеропорту “Сімферополь” стягнуто 566 200 грн. У
зв’язку зі зверненням стягнення на майно боржника - літак АН –
24 (№ 46647) відділом державної виконавчої служби управління
юстиції Залізничного району міста Сімферополя (далі – відділ
державної виконавчої служби) від 09.06.99 накладено арешт на
згадане майно.
Відповідно до умов укладеного відділом державної виконавчої
служби з підприємством “Сімферопольторг” договору від 22.12.99
останнє зобов’язувалося виконати дії, пов’язані з реалізацією
арештованого майна шляхом його продажу на аукціоні. Умовами
договору передбачалося отримання підприємством комісійної
винагороди у розмірі 8 відсотків від вартості реалізованого
майна.
Отримані від продажу літака кошти, що складали 381 436 грн., за
вирахуванням витрат, пов’язаних зі здійсненням виконавчих дій у
розмірі 37 562, 66 грн., тобто 343 873, 34 грн., підприємство
повинно було перерахувати на рахунок виконавчої служби.
Проте підприємство, яке є платником єдиного податку, утримало з
вартості реалізованого майна 10 відсотків суми виручки від
реалізації та сплатило 38 143, 60 грн. єдиного податку.
Відповідно до статті 3 Указу суб'єкт підприємницької діяльності
- юридична особа, який перейшов на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності, може обрати ставку єдиного
податку у вигляді 10 відсотків суми виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно з абзацом п’ятим статті 1 Указу виручкою від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично
отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий
рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу
продукції (товарів, робіт, послуг).
Кошти від реалізації майна, що надійшли на розрахунковий рахунок
підприємства, не належать йому на праві власності і підлягають
перерахуванню на депозитний рахунок державної виконавчої служби,
тому у визначенні суми виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку ці
кошти не повинні включатися до бази оподаткування.
Оподаткуванню у даному випадку підлягала лише безпосередньо
отримана підприємством виручка, тобто комісійна винагорода,
отримана за реалізацію майна, а не загальна вартість цього
майна.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.12.2001 зі справи № 2-14/1152-2001 залишити без зміни, а
касаційну скаргу без задоволення.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко