ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2002 Справа N 10/4
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.,
Гончарука П. А.
розглянувши Дирекції пересувних циркових
касаційну скаргу колективів України
на постанову від 22.10.2001 р.
.Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі 10/4
за позовом Дирекції пересувних циркових
колективів України
до ТОВ “Культура і Комерція”
Про стягнення 77 650 грн.
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2000 року Дирекція пересувних циркових колективів
України звернулась до суду з позовом до ТОВ “Культура і
комерція”, в якій, посилаючись на ст.ст. 4, 203, 212 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та на договір про сумісну діяльність № 7 від
27.04.99, просила стягнути з відповідача вартість наданих послуг
в сумі 77 650 грн.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
19.02.2001 (суддя Кощеєв І.М.) в позові відмовлено, договір № 7
від 27.04.99 про сумісну діяльність, укладений між сторонами у
справі, визнано недійсним.
Голова арбітражного суду Дніпропетровської області Плевако В.І.
постановою від 26.06.2001 р. зазначене рішення залишив без змін.
Дирекція пересувних циркових колективів України не погоджуючись
з вказаним рішенням та постановою суду, звернулась до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою на зазначені рішення та постанову суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.10.2001 р. (судді Ясир Л.О. – головуючий, Бахмат Р.М.,
Прудников В.В.) рішення та постанова арбітражного суду
Дніпропетровської області залишені без змін, апеляційну скаргу
позивача без задоволення.
В касаційній скарзі позивач просить постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 22.10.2001 р. скасувати,
посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи
та неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Перепічая В.С., пояснення
представників сторін, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї,
перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права.
За приписом ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства,
установи, організації мають право звертатися до господарського
суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих
прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом
України “Про господарський суд”.
Як видно з матеріалів справи, позивачем була заявлена вимога про
стягнення сум з посиланням на договір про сумісну діяльність від
27.04.99 № 7.
Суд, визнаючи наведений договір неукладеним, не звернув увагу на
те, що вирішення цього питання у такій правовій площині не
відповідає способам захисту цивільних прав, передбаченим ст. 6
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та іншими законами України.
Так вирішуючи спір по суті, суд керувався ст. 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Про те даною нормою Закону передбачено право господарського
суду, приймаючи рішення, визнати недійсним (а не таким, що
неукладений) повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом
спору договір, який суперечить законодавству.
При цьому суд також не врахував, що визнання договору
неукладеним як факту, що має юридичне значення, може мати місце,
але лише в розрізі оцінки фактичних обставин справи та
обгрунтованості заявлених вимог.
Водночас є передчасним висновок суду і про недосягнення між
сторонами згоди з усіх його істотних умов, оскільки у порушення
вимог процесуального права – ст.ст. 32-34, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд належним чином не
перевірив посилання позивача на те, що на виконання умов
договору від 27.04.99 № 7 ним було видано відповідачу гастрольне
посвідчення, програма і список артистів, у гастрольному
посвідченні були зазначені населені пункти та території
гастролей відповідача, організацію і проведення гастролей
пересувних циркових колективів покладено на Дирекцію пересувних
циркових колективів України.
Не з’ясовано судом притаманними процесуальними засобами і
питання про те, за чиїм підписом 27.04.99 було отримано
гастрольне посвідчення (а.с.39-40).
Всупереч вимогам наведених норм процесуального права, суд
належним чином не з’ясував і правову природу спірного договору,
зокрема, чи не є він за своєю суттю договором послуги. (а.с.14-
15; 59-60).
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку і застосування норм матеріального права, тому ухвалені по
даній справі судові рішення визнати законними і обгрунтованими
не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
з’ясувати дійсні обставини справи і вирішити спір відповідно до
вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дирекції пересувних циркових колективів України
задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.10.2001, постанову арбітражного суду Дніпропетровської
області від 26.06.2001 р. та рішення арбітражного суду
Дніпропетровської області від 19.02.2001 р. скасувати і справу
передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук