Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
( Скасовано постановою Верховного суду України від 26.11.2002 р. ( sp02/846-2 ) (sp02/846-2) )
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.04.2002 р.
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "SSS"
 
на рішення від ХХ.12.2001 р. господарського суду м. Н-ська
 
у справі № Х2
 
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
 
до Акціонерного комерційного банку "SSS"
 
про визнання  частково  недійсним кредитного договору № 28/193 від
27.12.96 р.
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача - присутній,
від відповідача -  присутні;
 
                           ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  м.  Н-ська  від  ХХ.12.2001  (судді
А.А.А.,  (головуючий), Б.Б.Б., В.В.В.) позов задоволене та визнано
недійсним  п.3.5  кредитного  договору  № 28/193 від 27.12.1996р.,
укладеного між позивачем та відповідачем.
 
Рішення мотивовано тим,  що встановлена п.3.5 кредитного  договору
відповідальність,   за  порушення  строків  повернення  кредиту  у
вигляді процентів в розмірі 40  відсотків  річних,  не  може  бути
застосована   при   розрахунках   заборгованості,  оскільки  п.3.6
договору встановлена неустойка за порушення  сплати  процентів  за
користування кредитом в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченої
заборгованості за кожен день прострочки.
 
Акціонерний комерційний   банк   "SSS"   звернувся    до    Вищого
господарського  суду  України  з касаційною скаргою в якій просить
скасувати рішення від ХХ.12.2001 господарського суду м.  Н-ська та
прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
 
В обґрунтування  касаційної  скарги заявник посилається на те,  що
суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, чим
порушив  вимоги ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  що є підставою для
скасування рішення.  Так,  судом не взяті до  уваги  обставини  та
пояснення,  викладені  у  відзиві  на позов про те,  що законність
кредитного договору № 28/193 від 27.12.1996,  в тому числі і п.3.5
вже  була  перевірена  арбітражним  судом  м.  Н-ська при розгляді
справи  № Х8  за  позовом  АКБ "SSS" до ТОВ "XXX",  про  стягнення
15 519 016,99  дол.США.  Рішенням  від  ХХ.01.2000  у  цій  справі
стягнуто  з  ТОВ  "XXX"  на  користь  банку  10  млн.  доларів США
основного боргу, 5 570 410,96 дол.США відсотків та 775 610,41 дол.
США пені.
 
Також заявник заявив клопотання про відновлення строку для подання
касаційної скарги на рішення суду від ХХ.12.2001 в зв'язку з  тим,
що  в  судовому засіданні не було повністю оголошено рішення,  яке
надійшло на його адресу 09.01.2002р.
 
Заслухавши пояснення  представників  відповідача,  які  підтримали
касаційну  скаргу  та  заперечення  на  неї представника позивача,
обговоривши  доводи   касаційної   скарги,   перевіривши   повноту
встановлення  господарським  судом обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки,  колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України   прийшла   до  висновку,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
 
27.12.1996 року   між    АКБ    "SSS"    та    асоціацією    "YYY"
(правонаступником  якої  є ТОВ "XXX") укладено кредитний договір №
28/193, відповідно до умов якого банк прийняв на себе зобов'язання
відкрити  позичальнику  кредитну  лінію  в  розмірі  5 млн.дол.США
строком на 12 місяців, а позичальник зобов'язався сплачувати річні
в розмірі 25%.
 
Додатковими угодами   від   07.07.1997р,   19.09.1999р.   та   від
26.08.1998 р.  сторони збільшили розмір кредитної лінії до 10 млн.
дол.США,  встановили  розмір  кредитної  ставки  23%  та подовжили
термін дії кредитного договору до 01.10.1998 року.
 
Пунктом 3.5 договору  передбачено  :  у  разі  порушення  термінів
повернення кредиту, позичальник зобов'язується сплачувати проценти
на суму простроченої заборгованості в розмірі подвійної ставки, що
діє  на  момент прострочки.  Крім того в договорі зазначено,  що у
випадку прострочки  сплати  процентів  за  користування  кредитом,
позичальник зобов'язується сплачувати пеню в розмірі 0,1% від суми
простроченої заборгованості за кожний день прострочки (див. п. 3.6
договору).
 
Враховуючи, що  ТОВ  "XXX"  не повернув суму кредиту,  проценти за
користування кредитом  та  пеню,  рішенням  арбітражного  суду  м.
Н-ська  від  ХХ.01.2000  з нього стягнуто на користь банку 10 млн.
дол.США  основного  боргу,  5 570 410,96 дол.США    відсотків   та
775 610,41 дол. США пені.
 
Вказане рішення  перевірено  в порядку нагляду і постановою голови
арбітражного суду м.  Н-ська від  ХХ.04.2000  залишено  без  змін.
ХХ.11.2001 ТОВ "XXX" звернулось до господарського суду м. Н-ська з
позовною заявою про визнання недійсним п.3.5 кредитного договору №
28/193  від  27.12.1996 вважаючи,  що цей пункт суперечить чинному
законодавству.
 
ХХ.12.2001 р.  господарський   суд   м. Н-ська виніс рішення, яким
визнав недійсним   п. 3.5   кредитного   договору   №  28/193  від
27.12.1996.
 
Зазначене рішення   прийнято   судом   за   неповно    з'ясованими
обставинами,  без  врахування  наявних  у  справі  доказів  та без
посилання  на  невідповідність  спірного  пункту  договору  нормам
чинного законодавства України.
 
Так, відповідач заперечував проти задоволення позову,  посилаючись
на рішення арбітражного суду м. Н-ська від ХХ.01.2000, копію якого
додав до відзиву.
 
Суд не   прийняв  до  уваги  заперечення  відповідача  та  рішення
арбітражного  суду  м.  Н-ська  від  ХХ.01.2000  у  справі  №  Х8,
незважаючи на те,  що відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
факти,  встановлені рішенням господарського суду  (іншого  органу,
який  вирішує господарські справи) під час розгляду однієї справи,
не доводяться знову при вирішенні  інших  спорів,  в  яких  беруть
участь ті ж самі сторони.
 
Крім цього,  відповідно  до  ст.  83  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         (в
редакції,  яка діяла до 21.06.2001 року)  арбітражний  суд  визнає
недійсним  повністю  чи  у  певній частині договір,  що суперечить
законодавству,  або вчинений з  метою,  яка  суперечить  інтересам
держави.
 
Як вбачається  із наявних в справі доказів,  приймаючи рішення від
ХХ.01.2000  у  справі  №  Х8  арбітражний  суд  м.  Н-ська  оцінив
кредитний  договір  №  28/193 від 27.12.1996 та не знайшов підстав
для визнання його недійсним в цілому та п.3.5 договору, зокрема.
 
Враховуючи, що строк подання касаційної скарги пропущено заявником
із поважних причин, то суд вважає необхідним поновити його.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-11, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Відновити акціонерному  комерційному  банку "SSS" строк на подання
касаційної скарги.
 
Касаційну скаргу    акціонерного    комерційного    банку    "SSS"
задовольнити.
 
Рішення від ХХ.12.2001 господарського суду м. Н-ська у справі № Х2
скасувати
 
В задоволенні позову відмовити.
 
Стягнути з поточного рахунку ТОВ "XXX" м. Н-ськ, вул. Ц-на, 88 кв.
99 на  користь  акціонерного  комерційного банку "SSS" (м.  Н-ськ,
пров.  Ч-ський,  33) 42 грн.  50 коп.  витрат по сплаті державного
мита.
 
Видати наказ.