ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2002 Справа N 19/473
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Невдашенко Л.П. , Яценко О.В.
розглянувши касаційну Приватного підприємства “Елісон+”
скаргу
на постанову від 17.01.2002 р. № 19/473
Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 19/473 господарського суду
м. Києва
за позовом Приватного підприємства “Елісон+”
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Карпати”
Про усунення порушень в користуванні і володінні приміщенням,
стягненні заподіяних збитків та моральної шкоди на суму 40826,82
грн.
в судовому засіданні взяли Федорчук О.І. – директор ПП
участь представники: “Елісон+”
від позивача: 1. Чепилюгіна О.В. – дов. від
від відповідача: 20.03.2002 р. № 26;
2. Хитрич О.В. – директор ТОВ
“Карпати”
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення сторін у
справі та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Елісон+” звернулось з касаційною скаргою
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2002 р. у справі № 19/473 за позовом Приватного
підприємства “Елісон+” до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Карпати” про усунення порушень в користуванні
і володінні приміщенням, стягненні заподіяних збитків та
моральної шкоди на суму 40826,82 грн.
Київський апеляційний господарський суд скасував рішення
господарського суду м. Києва від 11.10.2001 р. у справі
№ 19/473, задовольнивши апеляційну скаргу ТОВ “Карпати” і
прийнявши нове рішення про відмову в задоволенні позову ПП
“Елісон+”.
ПП “Елісон+” в своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що
вказана постанова підлягає скасуванню в зв’язку з її
незаконністю, необґрунтованістю, порушенням і неправильним
застосуванням норм матеріального права, зазначивши наступне:
посилання апеляційної інстанції на ст. 151 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
при прийнятті постанови по справі є
безпідставним, оскільки в позовній заяві мова йде не про
порушення або неналежне виконання боржником (відповідачем) своїх
зобов’язань, а про порушення прав ПП “Елісон+” як власника.
Тобто, на думку ПП “Елісон+”, повинна бути застосована ст. 48
Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, згідно якої власник
може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці
порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і
відшкодування завданих цим збитків.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов до висновку, що постанова Київського апеляційного
господарського суду прийнята в межах норм матеріального права,
тому скасуванню не підлягає.
Товариству з обмеженою відповідальністю “Карпати” належить на
праві власності (згідно свідоцтва № 010000624 від 08.08.1997 р.)
приміщення загальною площею 1219 кв.м. , що знаходиться на
першому поверсі жилого будинку за адресою: м. Київ, вул.
Булгакова, 18.
16.04.1999 р. між ТОВ “Карпати” та ПКФ “Номінал” був укладений
договір стосовно поставки, монтажу та наладки фірмою “Номінал”
системи пожежної безпеки в приміщенні по вул. Булгакова, 18.
Після монтажу вказаного обладнання між зазначеними сторонами був
укладений договір на його обслуговування.
10.01.2000 р. ТОВ “Карпати” уклало договір оренди з приватним
підприємством “Елісон+”, за яким наймодавець зобов’язувався
передати, а наймач прийняти в тимчасове володіння та
користування приміщення загальною площею 67,24 кв.м. , що
розташоване по вул. Булгакова, 18, для розміщення продуктового
магазину.
До вказаного договору оренди № 1 додавався додаток – акт від
29.02.2000 р., згідно якого наймодавець передав наймачу вказане
приміщення разом з устаткуванням, в числі якого знаходилися 5
датчиків пожежної безпеки, які входять до складу єдиної системи
пожежної сигналізації першого поверху. Датчики пожежної
сигналізації підключені до приймально-контрольного приладу, який
розміщено в приміщенні, що належить відповідачу та не є
предметом договору оренди з позивачем.
На день складення акту передачі за договором приміщення та
обладнання знаходилось в технічно справному стані (аркуш справи
№ 13).
Договором оренди № 1 від 10.01.2000 р. не передбачено обов’язок
наймодавця забезпечити наймача засобами пожежної сигналізації.
Предметом вищевказаного договору була виключно передача в оренду
приміщення; на наймодавця не покладався обов’язок надати чи
забезпечити функціонування засобів протипожежної охорони, а тому
на нього не було покладено зобов’язання по дотриманні в технічно
справному стані засобів пожежної охорони, які знаходились в
приміщенні, що орендувалось позивачем
03.04.2001 р. була здійснена перевірка пожежно-технічного стану
приміщення, яке орендує ПП “Елісон+”. В результаті вказаної
перевірки було встановлено, що система автоматичної
протипожежної сигналізації знаходиться в несправному стані, про
що Самостійною державною частиною № 18 складено припис.
Наймач звернувся до наймодавця з проханням відновити
працездатність зазначеної системи.
Але, як вбачається з матеріалів справи, об’єктом договору оренди
є приміщення загальною площею 67,24 кв.м, а не обладнання
системи пожежної сигналізації.
З листа Державного закритого акціонерного товариства
“Охорона-Комплекс” (лист від 09.10.2001 р. № 562) випливає, що
ПП “Елісон+” в приміщенні, яке воно орендувало, мало змогу
встановити та підключити нову систему пожежної сигналізації
паралельно з вже існуючою на ПЦО Ленінградського ВДСО.
Згідно п. 2.1. зазначеного договору оренди приміщення надавалося
для розміщення продуктового магазину, тобто для здійснення
статутної діяльності ПП “Елісон+” (аркуш справи № 101).
Відповідно до ст. 262 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
наймодавець зобов’язаний надати наймачеві майно у стані, що
відповідає умовам договору і призначенню майна.
Таким чином, з матеріалів справи випливає, що наймодавець
передав наймачу в користування майно, що знаходилося у справному
стані і відповідало вимогам договору оренди № 1.
Відповідно до ст. 151 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в
силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на
користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати
майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися
від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника
виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з договору або
інших підстав.
Як вже зазначалося, договором не передбачено зобов’язання
відповідача надати позивачу засоби протипожежної охорони, як і
не передбачено зобов’язання утримувати їх в технічно справному
стані, з цього випливає, що відповідач не порушив жодного
обов’язку, покладеного на нього зазначеним договором оренди,
тому на відповідача не може бути покладено відповідальність за
неналежне виконання таких обов’язків.
Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що
Київський апеляційний господарський суд прийняв до уваги
вищезазначені факти і цілком обґрунтовано скасував рішення
господарського суду м. Києва від 17.01.2001 р.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства “Елісон+” на
постанову від 17.01.2002 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі № 19/473 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.01.2002 р. залишити без зміни.
3. Рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2001 р. по
справі № 19/473 скасувати.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Невдашенко Л.П.