ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.03.2002                                 Справа N 3/01/6/5357
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.,
суддів Перепічая В.С., Невдашенко Л.П. ,
за участю представників:
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Буддеталь”
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.12.01
арбітражного господарського суду Одеської області
у справі                № 3/01/6/5357
за позовом              ТОВ “Буддеталь“
до                      компанії “Інбуд” ТОВ
 
про   визнання недійсним договору оренди, зобов'язання звільнити
земельну ділянку та демонтувати будівлі
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  червні  2001  р. ТОВ “Буддеталь” подало до арбітражного  суду
Одеської  області позов про визнання недійсним договору  оренди,
укладеним   МІГ   “Інбуд”  і  МІГ  “Буддеталь”  та   зобов'язати
відповідача звільнити земельну ділянку, демонтувати  зведені  на
цій  земельній  ділянці,  розташованої  за  адресою:  м.  Одеса,
вул.Кірпічна, 2 будівлі на схематичному плані літерами 3-4, Ж-4,
Ж-5, Ж-6.
 
В  обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те,  що  при
укладенні договору оренди сторони порушили вимоги закону і  тому
договір  має  бути  визнаний недійсним на  підставі  ст.  48  ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
         і зобов'язати відповідача повернути позивачу
земельну ділянку.
 
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.01 позов
задово-лено  частково. Зобов'язано компанію  “Інбуд”  у  вигляді
товариства з обмеженою
 
відповідальністю в строк до 31.01.02 звільнити займану  земельну
ділянку,  розташовану  за адресою: м. Одеса,  Шкодова  гора,  3,
вул.Цегельна,  2 та демонтувати усі самовільно  зведені  на  ній
будівлі (споруди).
 
Рішення мотивоване тим, що позивач як власник може звернутися  з
позо-
вом про усунення будь-яких порушень свого права.
 
В  іншій  частині  позову відмовлено, оскільки  зобов'язання  по
договору  оренди були припинені у травні 1994  р.  у  зв'язку  з
ліквідацією юридичної особи, орендатора по договору.
 
Колегія   суддів  Одеського  апеляційного  господарського   суду
здійснила  перевірку рішення господарського суду від 31.10.01  в
апеляційному  порядку  в  зв'язку  з  апеляційною  скаргою   ТОВ
компанія  “Інбуд”,  постановою  від  25.12.01  апеляційну  скаргу
задовольнила.
 
Рішення   господарського  суду  Одеської  області  від  31.10.01
скасовано,  оскільки  позивач  не  подав  суду  документів   для
підтвердження  своїх  вимог, то він  за  висновками  суду  не  є
належним   позивачем  і  не  має  законних  прав  вимагати   від
відповідача  звільнення займаної останнім  земельної  ділянки  і
демонтажу зведених на ній будівель.
 
В  частині позовних вимог про визнання договору оренди недійсним
провадження  у справі припинено на підставі п. 1-1  ст.  80  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
ТОВ    “Буддеталь”    з   постановою   Одеського    апеляційного
господарського суду не погодилося, в зв'язку з чим звернулося  з
касаційною  скаргою, в якій просить вказану постанову  скасувати
та  прийняти  рішення  по суті справи і зобов'язати  відповідача
звільнити займану земельну ділянку та демонтувати зведені на цій
земельній   ділянці,   розташованій  за   адресою:   м.   Одеса,
вул.Кірпіч-на,  2  будівлі,  позначені  на  схематичному   плані
літерами 3-4, Ж-4, Ж-6.
 
Вважає,  що  постанова  не відповідає чинному  законодавству  та
матеріалам  справи. На його думку, він є повним правонаступником
права  користування  земельною ділянкою  і  фактичним  легальним
землекористувачем.
 
Заслухавши  доповідь судді Вищого господарського  суду  України,
пояснення  представників сторін та перевіривши матеріали  справи
на   предмет  їх  юридичної  оцінки  при  прийнятті  рішення  та
постанови,  колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає
задоволенню.
 
Як   вбачається  з  матеріалів  справи,  оскаржувана   постанова
прийнята  судом  за  неповно встановлених обставин  справи,  без
здійснення  належної юридичної оцінки тих обставин  справи,  які
встановлені  судом  і  не  містять як  посилань  на  докази,  на
підставі яких прийнята оскаржувана постанова, так і доводів,  за
якими господарський суд відхилив докази позивача.
 
В  постанові суду відсутня будь-яка оцінка доводів позивача  про
те,  що  він  є  правонаступником права  користування  земельною
ділянкою  відведеного  актом  відводу  від  12.11.51,  згідно  з
рішенням   виконавчого  комітету  Ленінської  райради  депутатів
трудящих  №  675-а від 17.08.51 “Про закріплення  у  безстрокове
користування  за  заводом “Кирпичник” земельної  ділянки  площею
14,7  га  на  Шкодовій горі”, затвердженого рішенням виконавчого
комітету  Одеської міської ради депутатів трудящих  №  1179  від
15.10.51.
 
Фактично    доводи    позивача   в   цій   частині    залишились
нерозглянутими, висновок суду відсутній, а тому порушено  вимоги
ст.  43  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо всебічного,  повного  і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи  в
їх сукупності.
 
Відсутність   у  товариства  правовстановлюючих  документів   на
користування   земельною  ділянкою  не   може   розглядатися   як
відсутність у нього права землекористування, оскільки відповідне
право  могло  бути набуте ним як правонаступником  підприємства,
якому  рішенням  виконкому  від  12.11.51  було  закріплено   цю
земельну ділянку у безстрокове користування.
 
Суд  не  звернув  уваги на те, що відповідно до п.  8  постанови
Верховної  Ради України від 13.03.92 “Про прискорення  земельної
реформи та приватизацію землі”, особи, яким відповідними  радами
у  встановленому порядку було надано земельні ділянки у постійне
володіння, зберігають свої права на використання цих ділянок  до
оформлення  права  власності  або землекористування  в  порядку,
передбаченому Земельним кодексом України.
 
Також  суд  не  врахував  те,  що відповідно  до  ч.  1  ст.  29
Земельного   кодексу   України  припинення  права   користування
земельною  ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача
проводиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради,
тобто необхідною умовою для припинення права землекористування у
зв'язку  з  добровільною відмовою землекористувача від земельної
ділянки є подання ним відповідної заяви до компетентного органу.
 
Крім  того, судом не з'ясовано, яким чином ТОВ компанія  “Інбуд”
стало користувачем вказаної земельної ділянки.
 
Згідно  зі  ст.  111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  порушення  або
неправильне  застосування норм матеріального або  процесуального
права є підставою для скасування або зміни рішення або постанови
суду.
 
За  таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню,  а
справа — передачі на новий розгляд.
 
На  підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11—111-12  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ТОВ “Буддеталь” задовольнити.
 
Рішення  господарського суду Одеської області  від  31.10.01  та
постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
25.12.01 у справі № 17-6-3/01/6/5357 скасувати.
 
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської
області.