ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2002 Справа N 10/95/761П
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача О.Левцун, В.Левцун
відповідача М.Тараненко, А.Іващенко
розглянувши у відкритому СП “Віо-Ле”
судовому засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 26.11.2001
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 10/95/761П
за позовом СП “ВіО-Ле“
до ТОВ “Стерк“
Про стягнення 28776 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя
Л.М.Шкурдова) позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача
заборгованість в сумі 28776 грн.
Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав першу і основну
умову договору - не погодив з позивачем зразки підлягаючих
виготовленню столярних виробів, не провів заміри віконних та
дверних прорізів, роблять неможливим подальше виконання
договору, виготовлення продукції та її встановлення, оскільки
сторони не домовились, яка саме продукція має виготовлятись.
Колегія суддів апеляційної інстанції (головуючий Ю.М.Філатов,
судді Бабакова Л.М., Кравець Т.В.) здійснюючи перевірку в
зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 26.11.2001
рішення у справі скасувала, в задоволенні позовних вимог
відмовила.
Постанова обґрунтовується тим, що оригінальні розміри виробів по
винен був надати позивач. На думку суду цей факт підтверджується
тим, що 22.09.2000 позивач доповнив до договору № 08-25 від
15.08.2000, зменшення розмірів балконних дверних блоків.
Позивач з постановою апеляційної інстанції не згоден, просить її
скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що за його переконанням
суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги вимоги
ДОСТ-15009-91, в якому закріплено тлумачення терміну “зразок”.
Крім того, суд апеляційної інстанції не дав оцінку доказу -
технологічній інструкції по проведенню робіт, затвердженої
директором фірми “Стерк”, якою передбачено, що всі заміри
здійснюються виконавцем.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши
матеріали справи у відкритому судовому засіданні зазначає таке.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 340, підрядник зобов'язаний
своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок
замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи.
Крім того, колегія суддів констатує, що письмове звернення
головного будівельника не може вважатись доповненням до договору
№ 08-25 від 15.08.2000, тим більше змінювати його умови -
розміри замовленої продукції, оскільки відсутні докази надання
йому таких повноважень; на листі відсутня печатка позивача -
сторони за договором, яка б свідчила про схвалення таких змін.
Зазначені обставини свідчать про помилковість висновку суду
апелційної інстанції щодо внесення змін замовником в розмірі
столярних виробів. З тих самих причин відсутні підстави вважати,
що пропуск строку виконання договору № 08-25 від 15.08.2000
стався з вини замовника.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судом
апеляційної інстанції не дано правову оцінку наданому позивачем
документу - Технологічній інструкції (а.с.87), зі змісту п. 1
якої вбачається, що проведення замірів здійснюється
безпосередньо виконавцем - фірмою “Стерн”.
Оскільки в матеріалах справи наявні документи, зі змісту яких
вбачається, що виготовлена продукція неякісна та виготовлена з
порушенням будівельних норм, її запропоновано привести у
відповідність з будівельними нормами (припис № 22 Державної
інспекції архітектурно-будівельного контролю від 09.02.2001),
колегія суддів звертає увагу на доцільність призначення
відповідної експертизи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в разі
встановлення факту неузгодженості розмірів замовленої продукції
слід вивчати договір № 08-25 від 15.08.2000 на предмет
наявності підстав вважати його укладеним, адже розмір продукції
є істотною умовою договору, по якій не досягнуто згоди.
Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирі
шення спору, вони не були досліджені судами попередніх
інстанцій, але це може бути зроблено під час нового розгляду
справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення та постанову
у справі такими, що прийняті внаслідок неповного встановлення
всіх істотних обставин, які мають значення для правильного
вирішення спору та підлягають скасуванню, а справа - направленню
на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7 - 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу СП “ВіО-Ле” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від
08.08.2001 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 26.11.2001 у справі № 10/95/76 П скасувати.
3.Справу № 10/95 передати на новий розгляд до господарського
суду Полтавської області.