ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2002 Справа N 8/293
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів : Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача Селезньов С.І., Литвин В.В.
відповідача Чабарай М.А.
розглянув в
засіданні Державного науково-виробничого
касаційну скаргу підприємства “Будінвест” /надалі – ДНВП
“Будінвест”/
на постанову від 18.01.2002
Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 8/293
за позовом ЗАТ “Спільне будівельне акціонерне
товариство “Полар-Україна”
до ДНВП “Будінвест”
Про стягнення 67880,02 грн. заборгованості, інфляційних втрат
та річних.
Рішенням від 05.07.2001 арбітражного суду м. Києва (суддя Катрич
В.С.) позов задоволено в частині стягнення 45328,96 грн.
заборгованості за виконані позивачем електромонтажні роботи в
червні 1997 року, грудні 1998 року та січні 1999 року, 18620,88
грн. збитків від інфляції та 3173,03 грн. річних з посиланням на
обгрунтованість позовних вимог. В решті позову відмовлено.
Постановою від 18.01.2002 Київського апеляційного господарського
суду /судді: Кривда Д.С., Гольцова Л.А., Рябуха В.І./ рішення
змінено – стягнено з відповідача на користь позивача 37292,10
грн. боргу за контрактом від 04.07.97 № СУБ-1-97/04-07, 16781,45
грн. збитків від інфляції, 1678,14 грн. річних згідно ст. 214 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
з врахуванням уточненого позивачем розрахунку
суми залишку заборгованості, підтвердженої актом звірки
взаєморозрахунків та актами виконаних робіт по формі КБ-2 за
відповідні неоплачені періоди. В решті позову відмовлено у
зв’язку з необгрунтованістю позовних вимог.
ДНВП “Будінвест” у поданій касаційній скарзі просить рішення та
постанову скасувати, посилаючись на неврахування судом
відсутності трьохстороннього підписання актів приймання-передачі
виконаних у грудні 1998 року та січні 1999 року робіт форми КБ-2
і КБ-3, як це передбачено контрактом № СУБ-1-97/04-07, оскільки
ці роботи фактично не проводилися, а з.10.1998 року позивач
тільки усував недоліки, виявлені актом від 13.01.99 представника
державної акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали /фактичні
обставини/ справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, а рішення від 05.07.2001 та постанова від
18.01.2002 – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з
наступних підстав.
На спірні підрядні правовідносини, які склалися навколо обставин
виконання трьохстороннього контракту субпідряду № СУБ-1-97/04-
07, укладеного між ДНВП “Будінвест” /інвестор/, ДП “Управління
будівництва та маркетингу” ВАТ “Південзахідтрансбуд”
/генеральний підрядник/ та ЗАТ “Полар-Україна” /субпідрядник/
поширюється дія ст.ст. 334, 344, 345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що
не враховано судом першої та апеляційної інстанції. Адже,
кошторис на виконання робіт, передбачених договором підряду, є
невід’ємною частиною договору підряду та повинен підписуватися
всіма сторонами договору. У разі виникнення необхідності значно
перевищити складений кошторис, підрядчик зобов’язаний своєчасно
попередити про це замовника.
Вказані вимоги, визначені ст. 334 ЦК, містяться також в п. 6.3
контракту № СУБ-1-97/04-07, згідно якого субпідрядчик може
приступати до проведення робіт по кожному етапу після письмової
згоди інвестора /відповідача/.
Наявність чи відсутність такої згоди судом при прийнятті
оскаржуваних рішення та постанови не встановлена.
При цьому не враховано відсутність підписання інвестором
локального кошторису на додаткові роботи по монтажу
електрообладнання /згідно вимог РЕС “Центральний” АК
“Київенерго” від 13.01.99 – а.с. 39-40, том 1/.
В разі підтвердження виконання позивачем додаткових
електромонтажних робіт в грудні 1998р. та січні 1999 року у
зв’язку з недоліками, виявленими компетентними органами
енергозабезпечення, не виключається виконання цих робіт як
гарантійних зобов’язань за рахунок субпідрядчика /п. 7.1
контракту/, як це передбачено ч. 1 ст. 344 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Судом першої та апеляційної інстанції не надано всебічної
правової оцінки умовам контракту № СУБ-1-97/04-97, зокрема, п.
п. 2.2, 3.1.3, 6.3, 6.4, 7.1 контракту, вірогідне невиконання
яких сторонами вказує на передчасність висновків суду про
обгрунтованість позовних вимог. З врахуванням умов договору
субпідряду слід ретельно перевіряти доводи скаржника щодо
закінчення позивачем всього комплексу електромонтажних робіт по
будинку № 61 на вул.Звіринецький у вересні 1998 року та
подальшого усунення допущених недоліків, відсутності підписання
інвестором актів форми КБ-2, КБ-3 приймання-передачі виконаних
додаткових робіт за грудень 1998 року та січень 1999 року.
Касаційна інстанція зазначає також про необхідність перевірки
виконання субпідрядником вимог апеляційного суду щодо проведення
взаємозвірки об’ємів фактично виконаних робіт. Вказані обставини
справи, які не встановлені в повному обсязі, не виключають
наявність підстав вважати виконані позивачем після зауважень
фахівців АК “Київенерго” додаткові роботи вчиненими поза рамками
договору, та не передбачені кошторисом /п. 6.3 контракту/ чи
такими, що виникають з гарантійних зобов’язань субпідрядчика /п.
7.1 контракту/.
Зазначені обставини в сукупності з вже встановленими судом слід
ретельно оцінити в розрізі вимог ст. 345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
якими встановлено обов’язок замовника оплатити виконану
підрядчиком роботу після здачі всієї роботи без врахування
додаткових робіт, обумовлених певними недоліками раніше
проведених робіт.
З огляду на наведене касаційна інстанція на підставі ч. 2 ст.
111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в
зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для
достовірного з’ясування інших обставин, які мають істотне
значення для правильного вирішення даного спору та їх подальшого
врахування в сукупності з фактичними обставинами, встановленими
судом першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 334, 344, 345 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 111-5, 111-7-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДНВП “Будінвест” задовольнити частково.
Рішення від 05.07.2001 господарського суду м. Києва та постанову
від 18.01.2002 Київського апеляційного господарського суду у
справі № 8/293 скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Головуючий В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський