ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2002 Справа N 8\469
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. -головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П.
розглянув касаційну скаргу ВАТ;'Донцемент”
на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2001
р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.12.2001 р.
у справі № 8\469
за позовом прокурора Амвросіївського району Донецької області в
інтересах держави в особі управління державного департаменту
України з питань виконання покарань у Донецькій області,
Амвросіївського відділу з питань виконання покарань
до ВАТ “Донцемент”
про стягнення 1125,19 грн.
за участю представника
відповідача - Безверха С.В., прокурора -Демчук Р.В.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2001 р.
позов задоволено та стягнуто з ВАТ “Донцемент” на користь
управління державного департаменту України з питань виконання
покарань у Донецькій області 1125,19грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
12.12.2001 р. рішення від 10.10.2001 р. залишено без змін, а
апеляційна скарга - без задоволення.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення
посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм чинного
законодавства та прийняти нове рішення, яким відмовити у
задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представника відповідача,
прокурора, суд встановив наступне.
У вересні 2001 р. прокурор Амвросіївського району Донецької
області в інтересах держави в особі управління державного
департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій
області, Амвросіївського відділу з питань виконання покарань
звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1125,19
грн. заборгованості.
Прокурор послався на те, що у зв'язку з відбуванням працівниками
ВАТ Донцемент” покарання у вигляді виправних робіт, відповідач
повинен був проводити відрахування із їх заробітної плати осіб
та перераховувати кошти в доход державного бюджету України.
У період 1999 р.,2000 р., січень, лютий 2001 р. відповідач
відрахував із зарплати засуджених 1125,19 грн., але не
перерахував їх до держбюджету.
Місцевий та апеляційний суди стягнули вищевказану суму, але при
цьому, не врахували, що ухвалою арбітражного суду Донецької
області від 11.12.2000 р. порушено справу № 24\241Б про
банкрутство відповідача. У газеті “Голос України” від 21.01.2001
р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство
ВАТ “Донцемент”.
Відповідно до п. 15 ст. 11, п. 1 ст. 14 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
усі кредитори, незалежно від настання
строку виконання зобов'язань, мають право в місячний строк з дня
опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про
порушення справи про банкрутство подати в арбітражний суд
письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також
документи, що їх підтверджують. Строк подання заяв у справі про
банкрутство сплинув 21.02.2001 р.
Позивач з грошовими вимогами до відповідача в установлений
Законом місячний строк не звертався. Ухвалою арбітражного суду
Донецької області від 19.03.2001 р. у справі № 24\241Б було
затверджено реєстр вимог кредиторів, у якому позивач відсутній.
Пунктом 5 ст. 31 вказаного закону передбачається, що вимоги,
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання,
не розглядаються і вважаються погашеними.
Такого ж висновку дійшов господарський суд, про що зазначено в
ухвалі від 19.03.2001 р. у справі № 24\241 про визнання
відповідача банкрутом.
Висновки у судових рішеннях про те, що позивач не втратив права
на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості
після припинення справи про банкрутство відповідача, помилкові.
Сутністю Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
є відновлення
платоспроможності підприємства, повне або часткове задоволення
вимог кредиторів.
Примусове стягнення заборгованості кредитору, який не звертався
із заявою про стягнення боргу є порушенням основоположних
принципів законодавства про банкрутство, порушує майнові права
кредиторів, які діяли у повній відповідності з цим
законодавством, подали суду у встановлений строк заяви, увійшли
до реєстру кредиторів і в подальшому прийняли участь в укладанні
мирової угоди, метою якої стало оздоровлення боржника.
Задоволенням позовних вимог поставлені під загрозу умови
виконання мирової угоди і, як наслідок, поновлення
платоспроможності відповідача.
Отже, судові рішення у справі суперечать Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, тому підлягають скасуванню, а позовні
вимоги - залишенню без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-9,111-10,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Донцемент” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2001
р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.12.2001 р. скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з управління державного департаменту України з
питань виконання покарань у Донецькій області (83000,
м. Донецьк, вул. Ходоковського,10-а, казначейський спеціальний
рахунок в Національному банку України № 95300313203) на користь
відкритого акціонерного товариства “Донцемент” (Донецька обл.,
с. Новоамвросіївське, р\р 6467201 у ДМРУ Амвросіївської філії АК
ШБ, МФО 334282, ОКПО 09334122, код підприємства 00292936) 25,50
грн. витрат по сплаті державного мита. Видати наказ.