ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2002 Справа N 4/3/520
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Жаботиної Г.В.,
Усенко Є.А.,
розглянувши з участю представників:
-закритого акціонерного товариства “Метхім“: Сагайдака О.М.,
Пожайрибко О.Б.,
-державного підприємства “Національна атомна енергоге-неруюча
компанія “Енергоатом” (далі за текстом ДП НАЕК “Енергоатом”):
Носикова О.О.,
касаційну скаргу ДП НАЕК “Енергоатом” в особі
відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС“
на постанову від 20.11.2001р.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 4/3/520
за позовом ЗАТ “Метхім“
до ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого
підрозділу “Запорізька АЕС“
про стягнення 2.019.600,28 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2001,
залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 20.11.2001 p., позов задоволеної на
користь ЗАТ “Метхім” стягнуто з ДП НАЕК “Енергоатом” в особі
відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” 2.019.600,28 грн. на
відшкодування витрат по виконанню договору комісії від 23.02.98
р. Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 407 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
відповідач, як комітент, зобов'язаний
відшкодувати позивачу з урахуванням встановленого індексу
інфляції витрати по придбанню згідно вказаного договору комісії
193,097 тн борної кислоти, сплатити передбачену договором та
збільшену на індекс інфляції комісійну винагороду, проценти за
прострочку виконання грошового зобов'язання та витрати,
пов'язані з виконанням контрактів від 12.03.98 № 6 і від
12.03.98 № 1, укладених позивачем на виконання комісійного
доручення.
В касаційній скарзі ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого
підрозділу “Запорізька АЕС” просить скасувати постановлені по
справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в
задоволенні позову, вважаючи, що господарські суди першої і
апеляційної інстанції неправильно застосували норми статей 399,
400, 402 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки позивач збільшив
покупку ціну борної кислоти без його згоди на це, як
комісіонера, та без затвердження ним звіту про виконання
комісійного доручення на умовах, що не відповідають умовам
договору комісії.
У відзиві на касаційну скаргу З AT “Метхім”, посилаючись на необ
ґрунтованість останньої, просить залишити касаційну скаргу без
задоволення, а постановлені по справі судові рішення - без змін.
Заслухавши представника відповідача, який підтримав касаційну
скаргу, та заперечення на неї представників позивача,
перевіривши правильність юридичної оцінки обставин справи та
повноту їх встановлення, колегія суддів Вищого господарського
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 23.02.98 між сто
ронами був укладений договір комісії, за умовами пунктів 1.1,
2.1, 2.2, 4.2 якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити
для відповідача за його рахунок борну кислоту марки А ГОСТ
18704-78 по ціні 5000,00 грн. за тонну за комісійну винагороду в
розмірі 2% вартості поставки.
Відшкодувати витрати по виконанню доручення та сплатити комісій
ну винагороду відповідач повинен був протягом місяця з моменту
закінчення поставки.
На підставі контракту № 6 від 12.03.98 позивач купив у ТзОВ
“НКЦ-Сибір” (Російська Федерація) борну кислоту по ціні 6520
російських рублів, 193,097 тонни якої передав відповідачу по
акту передачі від 03.06.98 з підтвердженням в останньому
вартості товару 965485 грн. відповідно до умов договору комісії
від 23.02.98. У встановлений пунктом 4.2 договору комісії
місячний термін відповідач з позивачем розрахунок не здійснив.
27.09.98 позивач додатковою угодою з ТзОВ “НКЦ-Сибір” та ТзОВ
“Дакарти” (Російська Федерація) вніс зміни до контракту № 6 від
12.03.98 в частині ціни проданої борної кислоти, встановивши
таку за 1 тонну в еквіваленті 2230 доларів США по курсу ЦБ Росії
на момент перерахування коштів продавцю.
08.12.98 ТзОВ “Дакарти” на підставі контракту про надання
гарантії
від 12.03.98 № 1 сплатило за позивача ТзОВ “НКЦ-Сибір” 430600
дол. США вартості 193,094 т борної кислоти.
Звіт позивача від 08.12.98 про виконання комісійного доручення
відповідачем був схвалений лише в межах ціни, передбаченої
договором комісії від 23.02.98.
29.11.99 позивач у зв'язку із сплатою ТзОВ “Дакарти
“заборгованості, яка виникла, витратив 2.019.060,28 грн. на
придбання та перерахування нерезиденту іноземної валюти.
Згідно ч. 1 ст. 406, ч. 1 ст. 407 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
по
виконанню доручення комітент зобов'язаний сплатити комісіонеру
комісійну винагороду, відшкодувати витрачені ним по виконанню
доручення суми, а у відповідних випадках оплатити також
винагороду за делькредере.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 404, ст. 405 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
після прийняття комітентом від комісіонера всього виконаного за
дорученням комісіонер вважається звільненим від зобов'язань,
взятих на себе по виконанню доручення, а доручення вважається
виконаним.
З прийняттям від позивача 03.06.98 борної кислоти у відповідача
виник обов'язок сплатити позивачу передбачену договором комісії
комісійну винагороду та відшкодувати витрати по виконанню
доручення, що в загальній сумі склало 984 794,70 грн., в тому
числі 965 485,00 грн. витрат на поставку товару по ціні 5000
грн. за 1 т та 19 309,70 грн. комісійної винагороди (965 485,00:
100 х 2 = 19 309, 70).
Відповідно до ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
в редакції Закону
України від 08.10.99 № 1136-Х1У, який набрав чинності з
30.10.99, вказаний борг, як прострочений, підлягає сплаті з
урахуванням індексу інфляції, що за період з 01.11.99 по
01.06.2001 складає 1,41, а також із сплатою процентів у розмірі
3% річних від суми боргу.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу на
підставі
ст.ст. 214, 407 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
1.473.711,55 грн.
(984794,70 х 1,41 = 1388560,53 (грн.)); 984794,70:100x3:
365x1052 = 85151,02(грн.); 1388560,53 + + 85151,02 =1473711,55
(грн.)).
В силу положень ч. 1 ст. 402 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
комісіонер є
самостійно відповідальним за виконання всіх обов'язків, що
випливають з угоди, укладеної ним з третьою особою.
Витрати позивача по виконанню контрактів від 12.03.98 № 6 та від
12.03.98 № 1, укладених позивачем відповідно з ТзОВ “НКЦ-Сибір”
і ТзОВ “Дакарти”, обумовлені зміною ціни борної кислоти, що мала
місце за угодою вказаних юридичних осіб після прийняття
відповідачем, придбаного за дорученням товару, а отже після
виконання доручення.
В зв'язку з цим вказані витрати не підпадають під ознаки витрат
по виконанню доручення, обов'язок відшкодування яких комітентом
передбачений ст. 407 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Зазначене, однак, не
було взяте до уваги господарськими судами першої і апеляційної
інстанцій, що призвело до помилкового висновку стосовно прав і
обов'язків сторін.
Допущена помилка в застосуванні норми матеріального права відпо
відно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для
зміни постанови апеляційного господарського суду щодо розміру
задоволених позовних вимог.
Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а
саме в розмірі 1.473.711,55 грн.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 5 ст. 111-9, ст. 111-10,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства “Національна атомна
ене-ргогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого
підрозділу “Запорізька АЕС” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 20.11.2001 р. змінити.
Позов ЗАТ “Метхім” задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства “Національна атомна
енергоге-неруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого
підрозділу “Запорізька АЕС” (рахунок № 26009001000063 в АБ
“Зевс” м. Енергодар МФО № 313764) на користь ЗАТ “Метхім” 1 473
711,55 грн. (Один мільйон чотириста сімдесят три тисячі сімсот
одинадцять грн. 55 коп. ).
Стягнути з державного підприємства “Національна атомна
енергоге-неруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого
підрозділу “Запорізька АЕС” (рахунок № 26009001000063 в АБ
“Зевс” м. Енергодар МФО № 313764) на користь ЗАТ “Метхім”
витрати по сплаті державного мита в розмірі 1224 грн. (Одна
тисяча двісті двадцять чотири грн.) та 49,68 грн. (Сорок дев'ять
грн. 68 коп. ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.