ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2002 Справа N 28/391
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Михайлюка М.В.
суддів Добролюбової Т.В. Дроботової
Т.Б.
за участю представників позивача - Коваленко П. Л.
сторін дов. від 14.02.2001 № 2
відповідача - Колосвєтов О.Ю.
дов. від 16.11.2001 №
розглянувши у відкритому 14419/9/10-016
судовому засіданні в м. Державної податкової інспекції
Києві у Печерському районі м. Києва
касаційну скаргу
на рішення Господарського міста Києва
суду
від 5.10.2001
за позовом Приватної фірми “Сігма-К”
до Державної податкової інспекції
у Печерському районі м. Києва
про Зобов’язання надати висновок до відділу Державного
казначейства про відшкодування бюджетно заборгованості з ПДВ
Приватною фірмою “Сігма-К” 24.09.2001 заявлений позов до
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про
зобов’язання останньої надати висновок до відділу Державного
казначейства про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за
квітень-липень 2001 р. загалом на суму 302746,00 грн. з
нарахуванням додатково 9225,53 грн. відсотків. Позовні вимоги
обґрунтовані тим, що за наслідками господарської діяльності
позивача у квітні-липні 2001 р. різниця між загальною сумою
податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту має від`ємне
значення, і відповідно до вимог підпункту 8.6 статті 8 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає
відшкодуванню. Позивач вважав, що у зв’язку з тим, що станом на
20.09.2001 відшкодування не відбулося, заявлена до відшкодування
сума, відповідно до приписів підпункту 7.7.3 статті 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
визнається бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються
проценти на рівні 120 % від облікової ставки Національного банку
України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку
її дії, включаючи день погашення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 5.10.2001 року, що
прийняте суддею Борисенко І.В. позовні вимоги задоволені
частково. Державну податкову інспекцію у Печерському районі м.
Києва зобов’язано упродовж п’яти днів з моменту отримання
рішення у даній справі надати до відділення Державного
казначейства у Печерському районі м. Києва висновок про
експортне відшкодування з ПДВ приватній фірмі “Сігма-К” за
квітень-липень 2001 р. загалом на суму 302746,00 грн. та
процентів на суму 9146,07 грн. Рішення суду в цій частині
мотивоване доведеністю матеріалами справи факту існування суми
бюджетної заборгованості з ПДВ, що підлягає відшкодуванню
відповідно до вимог підпункту 8.6 статті 8 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У задоволенні решти позовних вимог щодо відшкодування процентів,
розрахованих за період з моменту виникнення бюджетної
заборгованості по 24 вересня.2001, відмовлено з тих підстав, що
позивачем невірно розраховані проценти за червень та липень 2001
р.
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
вважає, що рішення господарського суду прийняте з порушенням
матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати рішення у справі і відмовити позивачеві у задоволенні
його позовних вимог. При цьому заявник обґрунтовує касаційну
скаргу і додаток до неї тим, що судом не враховані положення
Постанови Кабінету Міністрів України “Про впорядкування
відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з
бюджетом”, якою затверджений порядок проведення розрахунків з
відшкодування сум ПДВ у частині, що належить зарахуванню на
поточний рахунок платника податку. Зокрема пунктом 2 згаданого
порядку передбачено, що операції з відшкодування сум податку
здійснюються на підставі даних декларації з податку на додану
вартість, що подається платником до органу державної податкової
служби за місцем реєстрації, і стосуються лише тих платників, у
яких настали терміни відшкодування податку на додану вартість
згідно із законодавством. Державна податкова інспекція звертає
увагу суду і на те, що, відшкодування позивачеві бюджетної
заборгованості з ПДВ можливе лише за умови додержання останнім
вимог Постанови Кабінету Міністрів України “Про впорядкування
відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з
бюджетом”, якою встановлено, що у разі відшкодування сум податку
в рахунок погашення заборгованості кредитора (кредиторів)
платника податку з платежів до державного бюджету розрахунки
здійснюються між органом державної податкової служби за місцем
реєстрації платника податку, якому проводиться відшкодування з
бюджету податку на додану вартість, та кредитором (кредиторами)
платника, у якого на дату проведення відшкодування є
заборгованість перед державним бюджетом. Відшкодування платнику
податку сум податку проводиться одночасно з погашенням його
кредитору (кредиторам) заборгованості з платежів до державного
бюджету. Проведення відшкодування можливе за участю двох
учасників розрахунків і повинно вирішуватись відповідно до вимог
Постанови Кабінету Міністрів України “Про впорядкування
відшкодування податку на додану вартість та розрахунків з
бюджетом”.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників ДПІ у Печерському районі м. Києва, які підтримали
касаційну скаргу і заперечення представників позивача,
перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки господарським судом міста Києва, Вищий
господарський суд України не вбачає підстав для скасування
переглянутого рішення з огляду на таке.
Посилання податкової служби на невірне застосування
господарським судом приписів матеріального права спростовані
матеріалами справи.
Приватною фірмою “Сігма-К” подано до ДПІ у Печерському районі м.
Києва податкові декларації з ПДВ за період квітень-липень 2001
р., а також розрахунки експортного відшкодування до них.
Заявлені до відшкодування суми бюджетної заборгованості з ПДВ,
відображені у податкових деклараціях, загалом на суму 302746,00
грн. визнані господарським судом міста Києва обґрунтованими, на
момент розгляду справи непогашеними, підтверджені матеріалами
справи і не заперечуються відповідачем.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України
визначені статтею 8 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Приписами підпункту 8.1. статті 8
названого Закону передбачено право платника податку, який
здійснює згадані експортні операції і подає розрахунки
експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, на
отримання такого відшкодування.
Відповідно до вимог підпункту 8.6. статті 8 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
експортне
відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних
за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Під час розгляду справи, господарським судом міста Києва
з’ясовано, що визначений приписами підпункту 8.6. статті 8
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк проведення експортного відшкодування позивачу за
деклараціями квітень-липень 2001 р. – минув.
Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо
заявленої суми бюджетної заборгованості з ПДВ, що підлягає
відшкодуванню на підставі підпункту 8.1. статті 8 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Висновки господарського суду міста Києва у даній справі стосовно
правомірності заявлених позивачем сум процентів, нарахованих на
суму бюджетної заборгованості ґрунтуються на приписах підпункту
7.7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і визнаються правомірними.
Довід заявника про те, що проведення бюджетного відшкодування
повинно вирішуватись відповідно до вимог Постанови Кабінету
Міністрів України “Про впорядкування відшкодування податку на
додану вартість та розрахунків з бюджетом” від 26.09.2001 № 1270
визнається не переконливими, оскільки положеннями зазначеної
Постанови передбачений порядок проведення розрахунків щодо
відшкодування сум ПДВ інакше ніж шляхом відшкодування з бюджету.
Проте у справі відсутні докази на підтвердження згоди позивача
на проведення розрахунків щодо відшкодування сум ПДВ у рахунок
погашення заборгованості кредитора платника податку або у
рахунок погашення платнику податку наданих йому кредитів.
З урахуванням викладеного, переглянуте рішення господарського
суду відповідає приписам чинного законодавства, а відтак
відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись
статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду міста Києва від 5.10.2001 р. у
справі № 28/391 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у Печерському районі м. Києва без
задоволення.
Головуючий М. Михайлюк
Судді Т. Добролюбова
Т. Дроботова