ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2002 Справа N 17-3-13/01-2309
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши за участю представників сторін касаційну скаргу
підприємства з іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна”
на рішення арбітражного суду Одеської області від 25.06.2001
року
у справі № 17-3-13/01-2309
за позовом підприємства з іноземною інвестицією “Айронімпекс-
Україна”
до Державної податкової інспекції в м. Одесі,
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.
Одеси
третя Управління Державного казначейства в Одеській області
особа
про надання висновку та відшкодування з Державного
бюджету України податку на додану вартість в сумі 211
184 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Підприємство з іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна” подало
арбітражному суду Одеської області позов до Державної податкової
інспекції в м. Одесі, Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Одеси та третьої особи - Управління Державного
казначейства в Одеській області про відшкодування з бюджету суми
податку на додану вартість у розмірі 211 184 грн. шляхом
зарахування суми відшкодування в рахунок сплати прибуткового
податку в частині його перерахування до Державного бюджету
України.
Рішенням від 25.06.2001 року (суддя О.Панченко) позов задоволено
частково - присуджено Державній податковій інспекції в м. Одесі
надати до Управління Державного казначейства в Одеській області
висновок для повернення з Державного бюджету України на користь
підприємства з іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна”
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по
податковій декларації за листопад 1999 року на загальну суму 91
900 грн. 87 коп. шляхом зарахування в рахунок платежів по
прибутковому податку, а Управлінню Державного казначейства в
Одеській області повернути з Державного бюджету України на
користь підприємства з іноземною інвестицією “Айронімпекс-
Україна” бюджетну заборгованість по податку на додану вартість по
податковій декларації за листопад 1999 року на загальну суму 91
900 грн. 87 коп. шляхом зарахування в рахунок платежів по
прибутковому податку.
Позивач вважає, що судове рішення в частині відмови в задоволенні
позову підлягає касаційному перегляду через порушення судом норм
матеріального права, а саме Закону України від 3.04.1997 року
”Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Закону України
від 31.12.1998 року “Про Державний бюджет України на 1999 рік”,
Указу Президента України від 7.08.1998 року № 857/98 “Про деякі
зміни в оподатковуванні”.
В судовому засіданні судова колегія в силу вимог статті 27
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
визнала доручення, яке 26.02.2002 року Спеціалізована Державна
податкова інспекція по роботі з великими платниками податку в м.
Одесі видала п. Леонову О.Г., оскільки не вважає її належно
оформленою довіреністю, на підставі якої можливе представництво в
господарських судах України. Явку представника сторони в судове
засідання без довіреності слід визнати як нез’явлення в засідання
представника сторони.
Крім того, подані цим податковим органом документи про ліквідацію
Державної податкової інспекції в м. Одесі та про відносини
правонаступництва не можна вважати доказами у розумінні вимог
частини другої статті 36 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Третя особа належним чином була повідомлена про час і місце
судового засідання, проте її представник в судове засідання не
з’явився.
Представник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.
Одеси просить Вищий господарський суд України відмовити в
задоволенні касаційної скарги з огляду на відсутність у позивача
правових підстав відшкодування бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість.
Заслухавши пояснення представників позивача Непомнящеї Т.О., Шпак
Н.І., Чікапчі В.М. та пояснення представника Державної податкової
інспекції у Жовтневому районі м. Одеси Леонова О.Г., обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет
їх юридичної оцінки арбітражним судом Одеської області, та
проаналізувавши застосування судом норм матеріального і
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі приписів
Закону України від 31.12.1998 року “Про Державний бюджет України
на 1999 рік”, Указу Президента України від 7.08.1998 року №
857/98 “Про деякі зміни в оподатковуванні” і “Порядку
відшкодування податку на додану вартість”, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації та Державного казначейства
України від 2.07.1997 року № 209/72, прийняв рішення про
зарахування сум бюджетного відшкодування в рахунок податків,
зборів (обов'язкових платежів), про що було відображено ним в
податковій декларації з податку на додану вартість за листопад
1999 року, яка була направлена до Державної податкової інспекції
в Жовтневому районі міста Одеси 13.02.1999 року, та в податковій
декларації з податку на додану вартість за грудень 1999 року, яка
була направлена до Державної податкової інспекції в Жовтневому
районі м. Одеси 20.01.2000 року, а також подав до Державної
податкової інспекції в Жовтневому районі м. Одеси заяви від
6.12.1999 року № . 4608 та від 10.01.2000 року № 4626 про
проведення відшкодування і спрямування коштів.
Порядок обчислення та відшкодування податку на додану вартість
визначений пунктом 7.7.3. статті 7 Закону України від 3.04.1997
року “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
”(з
наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого у разі
коли за результатами звітного періоду різниця між податковими
зобов’язаннями та податковим кредитом має від’ємне значення, така
сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Закон України від 31.12.1998 року “Про державний бюджет України
на 1999 рік” встановив (пункт 2 статті 2), що в доход державного
бюджету зараховуються в тому числі частина податку на прибуток
підприємства, прибуткового податку з громадян і акцизного збору з
вітчизняних товарів, перерахованих у статті 6 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Указу Президента України
від 7.08.1998 року № 857/98 “Про деякі зміни в оподатковуванні”
сума бюджетного відшкодування може бути цілком чи частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку чи з інших
податків, зборів (обов'язкових платежів), що зараховуються до
державного бюджету України. Таке рішення платника податку
відображається в податковій декларації.
У акті звірки, складеного між Державною податковою інспекцією по
Жовтневому району м. Одеси і позивачем, зафіксована переплата з
податку на додану вартість за період з 1.01.до 31.12.1999 року у
розмірі 1 138 600, 09 грн.
В додатку № 3 до податковій декларації з податку на додану
вартість за листопад 1999 року позивачем було заявлено до
відшкодування 97 882 грн. шляхом зарахування в рахунок сплати
прибуткового податку, так само в податковій декларації за грудень
1999 року - 113 302 грн., що складає 50 відсотків прибуткового
податку, що перераховується платником податку до Державного
бюджету України.
Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Одеси
висновку про проведення заліку зазначених сум у територіальне
відділення Державного казначейства України спрямовано не було.
Оскільки підприємство було віднесено до категорії великих
платників податків і передано на облік до Державної податкової
інспекції в м. Одесі, позивач звернувся із заявою до цього органу
про відшкодування сум податку на додану вартість на підставі
раніше поданих декларацій.
Як встановлено арбітражним судом Одеської області, на підставі
податкових декларацій позивача Державною податковою інспекцією в
м. Одесі були надані висновки з деяких видів податків і платежів,
а територіальним органом державного казначейства проведено
відповідне відшкодування в рахунок податку на прибуток
підприємства (висновок від 4.09.2000 року № 48, платіжне
доручення від 5.09.2000 року № 63788 на суму 35 334, 20 грн. та
висновок від 19.10.2000 року № 88, платіжне доручення від
23.10.2000 року № 64241 на суму 147 827 грн.), внеску до
Інноваційного фонду (висновок від 21.11.2000 року № Л-228,
платіжне доручення від 23.11.2000 року № 64552 на суму 37 510, 80
грн.).
Доказів про відшкодування з бюджету суми податку на додану
вартість шляхом зарахування в рахунок сплати прибуткового податку
відповідач суду не надав.
Також суду не було надано доказів про відсутність у підприємства
з іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна” підстав провести
таке відшкодування чи про наявність у відповідача підстав для
відмови йому у відшкодуванні, або про зміну платником напряму
відшкодування при настанні терміну відшкодування.
Отже, судом першої інстанції було встановлено, що за результатами
1999 року різниця між загальною сумою податкових зобов’язань та
сумою податкового кредиту у позивача мала від’ємне значення.
Підприємство, зазначивши в податкових деклараціях за листопад і
грудень 1999 року суми відшкодувань, вчасно подало їх до
податкового органу, як підстави для відшкодування. Зазначені
податкові декларації були прийняті податковим органом без
зауважень, але у частині відшкодування відповідних сум в рахунок
сплати прибуткового податку зарахування проведено не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду щодо
правомірності дій податкового органу у цій частині помилковим і
таким, що не ґрунтується на приписах Законів України ”Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, “Про Державний бюджет України
на 1999 рік”, Указу Президента України від 7.08.1998 року №
857/98 “Про деякі зміни в оподатковуванні”, Порядку відшкодування
податку на додану вартість, що є підставою для його скасування в
цій частині.
У зв’язку із задоволенням позовних вимог судові витрати покласти
на Державну податкову інспекцію в м. Одесі.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, пунктом 4 розділу П “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону України “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України”, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу підприємства з іноземною інвестицією
“Айронімпекс-Україна” задовольнити.
2. Рішення арбітражного суду Одеської області від 25.06.2001року
у справі № 17-3-13/01-2309 в частині відмови підприємству з
іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна” (м. Одеса, вул.
Єкатерининська, 2) в відшкодуванні з Державного бюджету України
податку на додану вартість шляхом зарахування в рахунок сплати
прибуткового податку за листопад і грудень 1999 року скасувати.
Позов в цій частині задовольнити.
3. Державній податковій інспекції в м. Одесі надати до Управління
Державного казначейства в Одеській області висновки для
повернення з Державного бюджету України на користь підприємства з
іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна” (м. Одеса, вул.
Єкатерининська, 2) бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за податковою декларацією за листопад 1999 року в
розмірі 5 981 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят одна) грн. і за
податковою декларацією за грудень 1999 року в розмірі 113 302
(сто тринадцять тисяч триста дві) грн. шляхом зарахування в
рахунок платежів з прибуткового податку.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ.
4. Управлінню Державного казначейства в Одеській області
повернути з Державного бюджету України на користь підприємства з
іноземною інвестицією “Айронімпекс-Україна”(м.
Одеса,вул.Єкатерининська,2)бюджетну заборгованість по податку на
додану вартість по податковій декларації за листопад 1999 року в
розмірі 5 981 (п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят одна) грн. і по
податковій декларації за грудень 1999 року в розмірі 113 302 (сто
тринадцять тисяч триста дві) грн. шляхом зарахування в рахунок
платежів з прибуткового податку
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ.
5. В рахунок відшкодування коштів зі сплати судових витрат
стягнути з рахунку Державної податкової інспекції в м. Одесі (м.
Одеса, пр. Шевченка, 15/1) на користь підприємства з іноземною
інвестицією “Айронимпекс-Україна” (м. Одеса,вул.Єкатерининська,2
код 14365917) суму сплаченого державного мита в розмірі 960 грн.
21 коп. і суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 97 коп.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ.
Головуючий, суддя М.Кузьменко
Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій