ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2002 Справа N 02-2-15/20375
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок B.C. - головуючого Хандуріна М.І., Черкащенка М.М.,
за участю представників від позивача: не з явилися
від відповідача: не з'явилися
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні у Шевченківському районі (далі
касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі)
на ухвалу від 24.12.2001 року
у справі господарського суду м. Києва, № 02-2-15/20375
за заявою кредитора
до боржника ДПІ у Шевченківському районі
Державного підприємства
“Артемтранс”, (далі ДП
“Артемтранс“)
Про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 24.12.2001 № 02-2-15/20375 господарський суд
м. Києва повернув без розгляду заяву ДПІ у Шевченківському
районі про порушення справи про банкрутство ДП “Артемтранс”.
ДПІ у Шевченківському районі у поданій касаційній скарзі просить
ухвалу господарського суду м. Києва від 24.12.2001
№ 02-2-15/20375 скасувати і передати заяву на розгляд по суті до
суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог ДПІ у
Шевченківському районі посилається на те, що судом першої
інстанції неправильно застосовано ст. 7 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, яка не передбачає обов'язкового додання
до заяви про порушення справи про банкрутство оригіналів
виконавчих документів. Також заявник звертає увагу на те, що
відповідно до Закону України “Про виконавче провадження рішення
податкових органів про застосування та стягнення фінансових
санкцій за порушення законодавства про оподаткування не є
виконавчим документом.
Заслухавши доповідь судді М.М.Черкащенка, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом
першої інстанції норм процесуального та матеріального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Господарським судом м. Києва неправильно застосовано ст. 7
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, так як вказана норма
закону не передбачає обов'язкового додання до заяви оригіналів
документів, окрім рішення суду, арбітражного суду, які
розглядали вимоги кредитора до боржника. Оригінали документів
згідно ч. 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
подаються на вимогу суду, якщо того потребують
обставини справи. Як вбачається з матеріалів справи суд своїм
правом не скористався і цим самим порушив охоронювані законом
права заявника (кредитора).
Також слід зазначити, що суд в ухвалі про повернення заяви без
розгляду від 24.12.2001 року помилково застосував ст. 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки дана норма застосовується на стадії розгляду справи по
суті.
Суд повертає заяву і додані до неї документи без розгляду,
відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при
прийнятті оскарженої ухвали суд першої інстанції не дав належної
оцінки матеріалам заяви і безпідставно їх повернув.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 24.12.2001 року
№ 02-2-15/20375 скасувати.
Заяву з доданими до неї матеріалами направити на розгляд по суті
до господарського суду м. Києва.
Головуючий Божок В.С.
Судді Хандурін М.І.
Черкащенко М.М.