ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2002                                  Справа N 9/350-а

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого            ОвечкінаВ.Е.,

суддів                 Мілевського Й.Р.,

                       Чернова Є.М.,

за участю представників сторін:

позивача —            БасикН.А.,

відповідача           

розглянувши           Шахтарської об'єднаної державної

касаційну скаргу      податкової ін-спекції

на постанову          від 04.12.01 Донецького апеляційного

                      господарського суду

у справі              № 9/3 50-а

 за позовом           Державного відкритого акціонерного

                      товариства “Шахта “Шахтарська“

до                    Шахтарської об'єднаної державної

                      податкової ін-спекції (далі — Інспекція)

Про   визнання недійсними повідомлень

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  Господарського суду Донецької  області  (суддя  Марков

В.І.)   від   21.09.2001  року  позов  Відкритого   акціонерного

товариства  “Шахта  “Шахтарська” задоволене. Визнано  недійсними

повідомлення   Шахтарської   об'єднаної   державної   податкової

інспекції  (далі  — Інспекція) за № 5277/24-013  від  25.09.2000

року та б/н від 4.01.2000 року.

Вищезазначене  рішення  переглянуто  в  апеляційному  порядку  і

постановою  Донецького апеляційного господарського  суду  (судді

Алеєва  І.В.  —  головуюча,  Агапов  О.Л.,  М'ясищев  А.М.)  від

4.12.2001 року залишено без змін.

В обґрунтування рішення і постанови суд зазначив, що Товариство,

тобто  його  майновий комплекс, не може бути предметом  застави,

оскільки саме Товариство перебуває в процесі корпоратизації.

Поданою  касаційною скаргою Інспекція просить рішення  місцевого

та  постанову  апеляційного судів скасувати, вважаючи,  що  вони

винесені   з  порушенням  норм  матеріального  права,   а   саме

неправильного  застосування  норм Постанови  Кабінету  Міністрів

України  від 5.07.1993 року за № 508, якою затверджене Положення

про  порядок корпоратизації та норм Указу Президента України від

15.06.1993 року за № 210/93 “Про корпоратиза-цію підприємств”.

Колегія   суддів,   перевіривши   наявні   матеріали   (фактичні

обставини)  справи на предмет правильності їх  юридичної  оцінки

судом  при  прийнятті оскаржуваних рішення  і  постанови  дійшла

висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повідомленнями від 4.01.2000 року та від.09.2000 року  Інспекція

повідомила  Товариство, що його майно знаходиться  в  податковій

заставі,  оскільки  податкова заборгованість Товариства  складає

станом  на 31.12.1999 року 3261080,47 грн. і станом на 1.09.2000

р. — 2888008 грн.

Однак, позов Товариства щодо визнання недійсними цих повідомлень

був  задоволений, оскільки відповідно до статті 4 Закону України

“Про заставу” предметом застави не можуть бути майнові комплекси

державних   підприємств  та  їх  структурних   підрозділів,   що

знаходяться у процесі корпоратизації. Суд прийняв до уваги  лист

Мінпаливоенерго України від 17.05.2001 року за №  05/10-1758,  в

якому   зазначено,  що  процес  корпоратизації   Товариства   не

закінчено,  оскільки  не здійснено реєстрацію  випуску  акцій  у

Державній  комісії  з  цінних паперів та фондового  ринку.  Крім

того,    установчі   документи   вищезазначеного    господарчого

товариства  до  Державного  органу  приватизації  для  прийняття

рішення про приватизацію не передавалися.

Місцевий   та   апеляційний   суди,   надаючи   перевагу   листу

Міністерства  палива та енергетики України  від  7.02.1996  року

№  116  як  доказу щодо незакінчення процесу корпоратизації,  не

дослідили  і  не  вивчили  норми  матеріального  права,  а  саме

Положення про порядок корпоратизації підприємств (п.п.  15,  19)

затвердженого   Постановою  Кабінету   Міністрів   України   від

5.07.1993  року,  в  якому зазначено,  що  з  моменту  державної

реєстрації  в  даному випадку Державного відкритого акціонерного

товариства  “Шахта “Шахтарська” процес корпоратизації вважається

завершеним.

Крім  того, Інспекція надала суду лист Міністерства економіки  з

питань  європейської  інтеграції від 21.02.2002  року,  в  якому

зазначено,  що  процес  корпоратизації  Державного  підприємства

“Шахта “Шахтарська” завершений у 1996 році.

Частиною  2  ст.  111 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено,  що

касаційна інстанція використовує процесуальні права суду  першої

інстанції  виключено  для  перевірки юридичної  оцінки  обставин

справи  та  повноти  їх  встановлення у  рішенні  або  постанові

господарського  суду.  Наведені  факти,  інші  матеріали  справи

свідчать про неповноту з'ясованих фактичних обставин справи і не

відповідність їх юридичної оцінки, що в сукупності  є  підставою

для скасування оскарженої постанови апеляційного суду та рішення

господарського суду і передачі справи на новий розгляд.

Враховуючи  викладене,  керуючись ст.ст.  НІ5,  НІ7,  ПІ9,  ПІ11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 21.09.01 та

постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від

04.12.01 у справі № 9/350-а скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду Донецької

області.