ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2002 Справа N 8/254 (10/64-01)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
за участю представників
відповідача: Саєнко О.М. та Кудряшової Н.Р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві ВАТ “Донбасенерго”,
касаційну скаргу і додані до м. Горлівка
неї матеріали
на постанову
Донецького апеляційного від 12.11.2001 господарського
у справі суду
господарського суду № 8/254(10/64-01)
за позовом Донецької області
Краматорського міжрайонного
природоохоронного прокурора в
інтересах держави в особі
Райгородокської селищної Ради
до Слов'янського району
ВАТ “Донбасенерго”,
м. Горлівка Слов'янської ТЕС,
м. Слов'янськ
Про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення
навколишнього природного середовища
В С Т А Н О В И В:
У червні 2001 року позивач звернувся з позовом до Відкритого
акціонерного товариства “Донбасенерго” про відшкодування шкоди у
розмірі 33061,23 грн. Свої вимоги він мотивував тим, що в період
з 01.01.2001 по 18.01.2001 на Слов'янській ТЕС стався
наднормативний викид вугільного пилу в атмосферне повітря, тобто
спричинена шкода відшкодування якої він просив провести
відповідно до вимог “Методики розрахунку розміру відшкодування
збитків, які були спричинені державі внаслідок зверхнормативних
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.08.2001 по
справі № 8/254 вищезазначені позовні вимоги були задоволені із
стягненням з відповідача грошової суми у розмірі 33061,23 грн.
Постановляючи таке рі шення, суд виходив з того, що у певний
період часу на Слов'янській ТЕС, яка входить до складу
відповідача, відбувся викид пилу, який у 1,3 рази переви щив
встановлені норми.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
12.11.2001 року по справі № 10/64-01 рішення суду першої
інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі йдеться про скасування вищезазначеної
постанови, як постановленої з порушенням процесуальних та
матеріальних норм законодавства. Зокрема відповідач посилається
на те, що суд не прийняв відповідних заходів для дослідження
всіх доказів по справі та поклав в основу свого рішення ті
докази, які є хибними. Крім того відповідач вважає, що
Рай-городська селищна рада не є належним позивачем по справі.
; Позивач письмового відзиву відносно касаційної скарги до суду
не надіслав та свого представника у судове засідання не
направив.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників ВАТ
“Донбасенерго”, які наполягали на задоволенні касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, суд вважає касаційну скаргу такою,
що задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, в період з 01 по 18.01.2001
року на Слов'янській ТЕС ВАТ “Донбасенерго”, внаслідок роботи
обладнання в аварійному режимі, відбувався викид вугільного пилу
у загальній кількості 28 тн., що в 1,3 рази перевищило
встановлені норми.
Відповідно до ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього
природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
підлягає компенсації незалежно від погіршення якості природних
ресурсів.
За таких обставин і вимог діючого законодавства, суд першої та
другої інстанцій надав правильної оцінки тим правовим
відносинам, які виникли і дійшов до вірного висновку про те, що
шкода, яку відповідач заподіяв навколишньому природному
середовищу наднормативним викидом вугільного пилу, повинна бути
ним відшкодована у розмірі 33061,23 грн.
Посилання відповідача на те, що апеляційна інстанція поклала в
обгрунтування свого рішення недопустимі докази, а також на те,
що своє рішення вона постановила на не перевірених доказах, суд
не приймає до уваги, оскільки такі твердження спростовуються
матеріалами справи. Зокрема, останні містять в собі відомості
про те, що встановлення факту наднормативного викиду
забруднюючих речовин та розрахунок відшкодування заподіяної у
цьому зв'язку шкоди, суд здійснював з дотриманням вимог Методики
розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі
в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря.
Не можна визнати заслуговуючими на увагу і доводи відповідача
про те, що Райгородська селищна Рада не є тією особою в
інтересах якої повинен був пред'являтися позов, оскільки із
наявних матеріалів справи вбачається, що зазначене питання
знаходиться у повній відповідності до вимог діючого
законодавства, а саме у відповідності до Законів України “Про
місцеве самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, “Про охорону
атмосферного повітря“; “Про охорону навколишнього природного
середовища“; “Про прокуратуру”.
Оскільки постановлені судові рішення відповідають матеріалам
справи та вимогам закону, не вбачається підстав для їх зміни.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2001 по
справі № 8/254 та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 12.11.2001 по справі № 10/64-01 залишити
без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Донбасенерго” без задоволення.