ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.02.2002                                 Справа N 4415-14\466
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф.- головуючий, Дерепи В.І., Козир Т.П.
розглянув касаційну скаргу ВАТ “Середино-Будське хлібоприймальне
підприємство”
на  постанову Харківського апеляційного господарського суду  від
12.11.2001 р.
у справі № 4415-14\466
за позовом Сумської обласної державної станції захисту рослин
до ВАТ “Середино-Будське хлібоприймальне підприємство”
 
про   стягнення 57220 грн.
 
за участю представника відповідача - Шинкаренко Я.А.
 
Рішенням  арбітражного суду Сумської області від  03.07.2001  р.
(суддя  Малафеєва  І.В.)  у позові Сумській  обласній  державній
станції захисту рослин відмовлено.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
12.11.2001 р. рішення суду від 03.07.2001 р. скасовано,  позовні
вимоги  задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача
57220 грн. боргу та 858 грн. витрат по сплаті державного мита.
 
У  касаційний  скарзі  позивач просить  скасувати  вищезазначену
постанову  як  таку,  що  прийнята  з  порушенням  норм  чинного
законодавства,  а рішення суду від 03.07.2001  р.  залишити  без
змін.
 
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
 
Вивчивши  справу, заслухавши пояснення представника відповідача,
суд встановив наступне.
 
У  листопаді  2000 р. позивач звернувся до суду  з  позовом  про
стягнення з відповідача 57220 грн. заборгованості за отримані  у
1997   р.   засоби   захисту  рослин.  Позовні  вимоги   позивач
обґрунтовував        розпорядженням       голови        Сумської
облдержадміністрації  №  61  від 24.02.97  р.  “Про  задоволення
регіональних  потреб у сільськогосподарській  продукції  у  1997
р.”,    затвердженим   Порядком   формування   об'ємів   закупки
сільгосппродукції.  Позивач  зазначив,  що  оплата   поставленої
продукції повинна бути здійснена до 01.09.97 р.
 
Матеріали   справи   свідчать  про  те,  що   при   постановлені
протилежних  по  суті  рішень місцевий  і  апеляційний  суди  не
перевірили питання строків позовної давності, не з'ясували  коло
осіб,  на  яких  покладались  права  і  обов'язки  по  виконанню
розпорядження  голови  Сумської облдержадміністрації  №  61  від
24.02.97  р., не встановили належного відповідача відповідно  до
Порядку   формування   об'ємів  закупки   сільгосппродукції   по
регіональним замовленням в 1997 р.
 
Неповне з'ясування обставин справи завадило суду здійснити вірні
юридичні висновки.
 
Так,   місцевим   судом   взагалі  не   обговорювалось   питання
застосування  строку  позовної  давності,  а  апеляційний   суд,
вважаючи цей строк не пропущеним, не навів конкретного доказу  в
підтвердження такого висновку. Посилання у даному випадку на акт
без зазначення дати і сторін, які його складали, не достатнє.
 
У  листопаді  2000 р. відповідач звертався до суду з клопотанням
про   залучення   до   участі  у  справі   Сумського   орендного
підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України”,  яке
одержало  від  сільгоспвиробників вирощений урожай  у  1997  р.,
тому,  на  думку  відповідача,  повинно  було  розрахуватись   з
позивачем за поставлені засоби захисту рослин.
 
Однак,  це клопотання залишилось поза увагою суду. Г.;  Виходячи
зі  змісту розпорядження голови облдержадміністрації у виконанні
регіонального   замовлення  приймали  участь  сторони,   Сумське
підприємство  ДАК “Хліб України” інші особи, тому суду  належало
вирішити  питання  про  залучення  облдержадміністрації,   решти
підприємств  до  участі  у  справі і з їх  допомогою  встановити
дійсні   взаємовідносини  сторін  по  постачанню  продукції   та
розрахунків  за неї. Без виконання цих дій неможливо забезпечити
всебічність і повноту при вирішенні спору.
 
Місцевим  та  апеляційним  судами в повній  мірі  не  з'ясований
правовий  статус  відповідача та не спростовані його  твердження
про  неможливість  покладання  відповідальності  на  структурний
підрозділ юридичної особи.
 
Враховуючи  викладене  постановлені  у  справі  судові   рішення
підлягають   скасуванню  з  направленням  справи  для   розгляду
місцевому суду.
 
При  новому розгляді справи слід врахувати викладене вище в  цій
постанові, залучити до участі у справі названих юридичних  осіб,
витребувати  їх та відповідача установчі документи, вжити  інших
заходів для всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи  і
постановити законне та обґрунтоване рішення.
 
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПКУкраїни, суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну   скаргу  ВАТ  “Середино-Будське  хлібоприймальне
підприємство” задовольнити.
 
2.  Рішення арбітражного суду Сумської області від 03.07.2001 р.
та  постанову Харківського апеляційного господарського суду  від
12.11.2001 р. скасувати.
 
3.  Справу  №  4415-14\466 надіслати для розгляду господарському
суду Сумської області.
 
4. Стягнути з Сумської обласної державної станції захисту рослин
(40030,  м. Суми, пр. Шевченка,15, р\р 26007253871001  в  СФ  КБ
"Приватбанк”,  код  ЄДРПОУ  00704149,  МФО  337546)  на  користь
відкритого     акціонерного     товариства     “Середино-Будське
хлібоприймальне підприємство” (41000, Сумська обл.,  м.  С-Буда,
вул.  Вокзальна,52,  р\р  26006300085 в  С-Будському  відділенні
№  3063, код ЄДРПОУ 00956023, МФО 337739) 286,10 грн. витрат  по
сплаті державного мита. Видати наказ.