ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.02.2002                                     Справа N 4/4/173д
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої судді             Борденюк Є.М.
суддів:                      Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув у відкритому       Товариства з обмеженою
судовому засіданні           відповідальністю “Сібмел”
касаційну скаргу
на ухвалу                    від 13.08.2001 р.
у справі                     № 4/4/173д Дніпропетровського
                             апеляційного господарського суду
за позовом                   Відкритого акціонерного товариства
                             “Мелітопольгаз”
до                           скаржника та Мелітопольської
                             міськради
 
Про   про визнання недійсним договору
 
в судовому засіданні взяли   
участь представники:         
від позивача:                
від відповідача:             
 
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення сторін у справі
та вивчивши матеріали справи, Вищий господарський суд України у
складі колегії суддів
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
27.06.2001  р. Товариство з обмеженою відповідальністю  “Сібмел”
звернулось  зі скаргою в порядку нагляду на рішення арбітражного
суду   Запорізької  області  від  29.05.2001  р.  про   визнання
недійсним договору оренди нежилого приміщення.
 
Ухвалою   від   13.08.2001  р.  Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду у складі суддів: Куліш Р.Ф.,  Панової  І.Ю.,
Лисенко  О.Н.  –  скарга  повернута скаржнику  без  розгляду,  з
посиланням  на  п.  14  Інструкції  про  порядок  обчислення  та
справляння  державного  мита, оскільки  в  платіжному  дорученні
відмітка  банку не містила відомостей про зарахування державного
мита.
 
25.09.2001  р.  скаржник  звернувся  до  апеляційного   суду   з
клопотанням про перегляд рішення в порядку нагляду у  зв’язку  з
тим,  що  апеляційний  суд  повернув  їм  скаргу  без  достатніх
підстав.
 
04.10.2001    р.    ухвалою   Дніпропетровського    апеляційного
господарського  суду у складі суддів: Ясир  Л.О.,  Бахмат  Р.М.,
Прудникова  В.В.  –  апеляційна скарга повернута  скаржнику  без
розгляду   з   посиланням   на  ч.  2  ст.   93   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , з тієї  причини,  що
скаржником   пропущений   строк  для  відновлення   апеляційного
оскарження.
 
Звертаючись  до суду з касаційною скаргою, скаржник  посилається
на  те, що він своєчасно подав скаргу в порядку нагляду, а також
сплата держмита підтверджена довідкою від 13.09.2001 р.
 
Колегія    суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,   дослідивши   правильність   застосування   судом
апеляційної   інстанції  норм  матеріального  та  процесуального
права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
 
Доводи  ТОВ  “Сібмел”,  в особі директора  Шевченка  В.М.,  щодо
безпідставності  посилань  апеляційної  інстанції  в  оскаржених
ухвалах  від 13.08.2001 р. та 04.10.2001 р. на те, що  скарга  в
порядку  нагляду  була подана своєчасно та  державне  мито  було
сплачене   належним  чином,  не  можуть  бути  враховані   судом
касаційної  інстанції  як  підстави для  поновлення  пропущеного
строку на апеляційне оскарження.
 
Скарга про перевірку рішення в порядку нагляду подана скаржником
27.06.2001  р.  на  рішення  від 25.05.2001  р.,  13.08.2001  р.
ухвалою  Дніпропетровського  апеляційного  господарського   суду
скарга   повернута  на  підставі  п.  3  ст.  97  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Закон  України “Про внесення змін до Арбітражного процесуального
кодексу  України”  набув чинності 10.07.2001  р.  (публікація  в
газеті  “Урядовий кур’єр”, яка є офіційним виданням оприлюднення
нормативно-правових актів).
 
Пункт  4  “Прикінцевих та перехідних положень” вказаного  Закону
дає право учасникам судового процесу оскаржити рішення у справі,
яке  не  оскаржене Голові Арбітражного суду, до суду апеляційної
чи  касаційної  інстанції у порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України.
 
Відповідно  до  ст.  93  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , апеляційна скарга подається  протягом  10
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом,  а  у
випадках,  передбачених цією нормою, з дня  підписання  рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 Кодексу.
 
Оскільки в законодавчому порядку запроваджений тільки скорочений
строк  оскарження  рішення суду та встановлено  право  учасників
судового    процесу   на   оскарження   судового   рішення    до
господарського суду апеляційної чи касаційної інстанції,  строк,
визначений ст. 93 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , відліковується з моменту набуття чинності законом.
 
Скарга  про перевірку рішення в апеляційному порядку з  доданими
до  неї  клопотанням та довідкою про сплату державного мита  від
13.09.2001  р. подана скаржником лише 25.09.2001  р.,  тобто  зі
спливом  процесуального  строку,  передбаченого  ч.  2  ст.   93
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  в
зв’язку  з  чим  ухвалою  від 04.10.2001  р.  апеляційна  скарга
повернута скаржнику без розгляду.
 
В    своєму   клопотанні   заявник   просить   визнати   пропуск
встановленого  строку, як такий, що стався  з  поважних  причин.
Однак,  виходячи зі змісту ст. 53 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  поважними  причинами  пропуску
процесуального  строку визначаються лише такі обставини,  які  є
об’єктивно  непереборними  та  пов’язані  з  дійсними  істотними
перешкодами  чи труднощами для своєчасного вчинення  відповідних
процесуальних дій.
 
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що  у
заявника  було достатньо часу для оформлення належним  чином  та
вчасного  подання  ним заяви про перевірку рішення  у  справі  в
апеляційному порядку.
 
Згідно   вимог  ст.  33  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
Клопотання  заявника  не містить жодних  вказівок  на  існування
дійсно  істотних  перешкод  для своєчасного  оскарження  рішення
арбітражного суду м. Києва.
 
За  таких  обставин,  апеляційним судом  м.  Києва  було  цілком
обгрунтовано  відмовлено  позивачу  у  відновленні  строку   для
подання  скарги  про перевірку рішення у справі  в  апеляційному
порядку.
 
Враховуючи    вищевикладене,   ухвала   у   справі    відповідає
законодавству,   фактичним  обставинам  та  матеріалам   справи,
підстав для її зміни чи скасування немає.
 
На  підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 53, 84,  93,  111-5,
111-7,   111-9,  111-11,  111-13  Господарського  процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд  України  у
складі колегії суддів
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу  Товариства з  обмеженою  відповідальністю
“Сібмел” залишити без задоволення.
 
2.  Ухвалу  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду
від 13.08.2001 р. № 4/4/173д залишити без зміни.
 
Головуюча Борденюк Є.М.
 
Судді:    Яценко О.В.
 
          Харченко В.М.