ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2002 Справа N 4/228
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Осетинського А.Й., Уліцького A.M.,
Рибака В.В.,
розглянувши касаційну ТОВ “Мет-Люкс-Сервіс“
скаргу
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 12.11.2001
у справі № 4/228
за позовом господарського суду Луганської
області (рішення від 22.08.2001)
до ТОВ “Мета-Трейд-Кон” м. Луганськ
ТОВ “Мет-Люкс-Сервіс” м. Луганськ
Про стягнення 31044,50 грн.
за участю представників:
позивача Циганок Г.А., дов.від 03.01.2002 у
відповідача засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Мета-Трейд-Кон” звернулося з позовом до ТОВ
“Мет-Люкс-Сервіс” про стягнення збитків в сумі 31044,50 грн.,
які виникли внаслідок часткового виконання відповідачем
зобов'язань по угоді № 178/АМК від 02.11.2000, укладеній
сторонами у справі.
Позивач, посилаючись на приймально-здавальні акти форм №№ 69,19
доводить, що відповідач поставив металобрухт марки за-111-3 у
кількості 67,7 т, а сплачено за металобрухт в сумі 90 тис.грн.,
тому збитки становлять 31044 грн.
Відповідач позов не визнав, оскільки вважає, що відвантажив
кількість металобрухту у відповідності з договором узгодженої
якості. Різниця у кількості, на думку позивача, становить
кількість металобрухту, який в акті форми № 69 визнано
неналежної якості. Акт форми № 69 відповідач вважає неналежним
доказом, т.я. складений в односторонньому порядку представником
ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”, якому, за вказівкою
позивача, відвантажено металобрухт.
Рішенням суду першої інстанції від 22.08.2001 (суддя Рябцева
О.В.) у задоволенні позову було відмовлено з мотиву
недоведеності позивачем вини та невиконання конкретного
зобов'язання відповідачем. Суд визнав, що спір виник внаслідок
поставки товару неналежної якості, тому вимоги, пов'язані з
недоліками товару, мають скорочений строк позовної давності,
який позивачем не дотримано.
Апеляційна інстанція, яка розглянула апеляційну скаргу позивача,
постановою від 12.11.2001 (колегія у складі Старовойтова Т.Я.-
головуюча, суддів: Українська P.M., Кондратьева С.Ю.) скасувала
рішення суду першої інстанції, виходячи з висновків, що
відповідач не поставив металобрухт на суму попередньої оплати,
здійсненої позивачем згідно актів форм №№ 69,19, тому сума боргу
є заборгованістю по розрахунках, яка виникла внаслідок
неналежного виконання зобов'язання відповідачем, який згідно
ст. 209 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не довів відсутність своєї вини у
невиконанні зобов'язання.
Скаржник просить скасувати постанову апеляційної інстанції,
оскільки вважає, що постанова не відповідає приписам
матеріального та процесуального законодавства.
Зокрема, скаржник у скарзі вказує на неправильне визначення
обставин у справі і, відповідно, неправильне застосування норм
матеріального права, щодо порушення умов угоди. Оцінка доказів
здійснена без зазначення достовірності або причин, з яких
відхилені докази, надані сторонами, недоведеності збитків та
необґрунтована відмова визнати спір пов'язаним з якістю товару.
Заслухавши доповідача у справі, заперечення позивача щодо
доводів скаржника, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, а постанову апеляційної
інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції та апеляційна інстанція, виходячи з
позовних вимог, визначили існування у сторін зобов'язань, що
виникли на підставі угоди, укладеної між ними 2.11.2000р.
№ 178/АМК.
Оскільки згідно з ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк
відповідно до вказівок Закону, а при відсутності вказівок
відповідно до вимог, що звичайно ставляться, обов'язок позивача
по угоді складався зі сплати одержаної від відповідача спірної
партії металобрухту по якості, а кількість по договору не була
узгоджена. Обов'язок відповідача по угоді складався у поставці
товару вантажоотримувачу - ВАТ “Алчевський меткомбінат” по
якості, відповідній державним стандартам, що повинна
засвідчуватися сертифікатом якості продавця (п.п. 3,2,5.1
договору), а право на оплату товару виникало після надання ним
документів, зазначених у п. 4.1.а договору, у т.ч. форми № 69
або форми № 19.
Узгоджений порядок розрахунків та приймання товару, право на
оплату товару позивачем передбачав обов'язок саме відповідача
забезпечити своєчасну поставку товару по якості комбінату і
відповідно оформлення належних доказів виконання своїх
зобов'язань перед позивачем.
Відповідач не довів, що спірна партія складалася з виключно
якісного товару, а посилання на юридичне оформлення приймання
товару не входить в обов'язок позивача.
Одночасно позивач, сплативши суму 90000 грн. та не одержавши
належного виконання від відповідача, згідно ст. 209 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
набуває право на відшкодування витрат, здійснених по
оплаті.
Виходячи з умов п.п. 4.1.а,5.1,6.1 договору спір по якості
товару відсутній, тому поширення на позовні вимоги скороченого
строку позовної давності, що міститься у рішенні суду першої
інстанції, є помилковим і свідчить про неповну оцінку доказів у
справі у їх сукупності.
Апеляційна інстанція, визначивши обов'язки сторін дійшла
обґрунтованого та відповідного закону висновку - стягнення зайво
сплаченої суми на користь позивача.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 151,161,164,203,909 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 108, 111-5,111-7,111-9,111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Мет-Люкс-Сервіс” залишити без
задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.11.2001 у справі № 4/228 залишити без змін.
3. Справу скерувати до господарського суду Луганської області.