ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2002 Справа N 22/2369-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Мілевського Й.Р.
Чернова Є.В.
за участю представників сторін:
- позивача
- відповідача
розглянувши касаційну Колективного малого підприємства
скаргу “Гарант-Сервіс”
на постанову Севастопольського господарського
суду від 08.10.2001
у справі № 22/2369-2001
за позовом КМП “Гарант-Сервіс”
до Джанкойської об’єднаної державної
податкової інспекції
Про визнання недійсною постанови
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою арбітражного суду АР Крим від 15.03.2001 (суддя
Дадинська Г.В.) відмовлено в прийнятті позовної заяви КМП
“Гарант-Сервіс” до Джанкойської об’єднаної ДПІ про визнання
недійсною постанови про проведення вилучення документів
керуючись вимогами ст. 62 п. 1 Арбітражного процесуального
кодексу України – заява не підлягає розгляду в арбітражних судах
України, оскільки оскарження дій посадових осіб здійснюється в
порядку, передбаченому Законом України “Про державну податкову
службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
згідно з нормами Цивільного
процесуального кодексу України.
Постановою заступника голови арбітражного суду АР Крим від
25.05.2001 (Тітков С.Я.) ухвала від 15.03.2001 залишена без
змін. Спірна постанова визнана адміністративним актом, а не
актом у розумінні ст. 12 Арбітражного процесуального кодексу
України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.10.2001 (судді: Черткова І.В. – головуюча, Плута В.М.,
Горошко Н.П. ) вказані ухвала і постанова арбітражного суду АР
Крим залишені без змін з тих же підстав.
Поданою касаційною скаргою позивач (КМП “Гарант-Сервіс”) просить
Вищий господарський суд України скасувати постанову від
08.10.2001 Севастопольського апеляційного господарського суду і
порушити провадження у справі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує
ч. 2 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, згідно якої
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які
виникають у державі, а тому він вправі визначати підвідомчість
на власний розсуд. Спірну постанову податкової інспекції
скаржник вважає актом державного органу в розумінні ст. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
арбітражним і апеляційним судами при прийнятті оскарженої ухвали
і постанов дійшла висновку, що вони підлягають скасуванню, а
касаційна скарга - частковому задоволенню з наступних підстав.
28.02.2001 на підставі постанови від 26.02.2001 № 6,
затвердженої Джанкойською об’єднаною ДПІ старшим о/у
Джанкойського МВПМ ст. лейтенантом Бакиновським С.П. проведено
вилучення документів в КМП “Гарант-Сервіс” про що складено
протокол вилучення документів № 18 і опис оригіналів документів,
що вилучені, копії яких вручено директору підприємства
“Гарант-Сервіс”.
На порушення ч. 2 ст. 57 Арбітражного процесуального кодексу
України (ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
) позивачем ні до позовної заяви, ні до
подальших заяви і скарг не було додано копії оспорюваного акта
(постанови) або засвідченого витягу з нього. Даній обставині
арбітражний і апеляційний суди не дали належної правової оцінки.
Рішення про відмову в прийнятті позовної заяви, прийняте ними,
не ґрунтується на фактичних обставинах спірних відносин.
Відсутність в позовних матеріалах про визнання акта недійсним
самого акту унеможливлює визначення його правової природи: чи є
спірний акт актом нормативного (ненормативного) характеру
податкової інспекції, як державного органу і цей спір
підвідомчий господарським судам (ст. 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 24 ЦПК України),
чи спірний акт є адміністративним (процесуальним) актом
посадової особи податкової міліції і цей спір повинен
вирішуватись судами в порядку, передбаченому ст. 236 Цивільного
процесуального кодексу України, ст.ст. 14, 25 Закону України
“Про податкову службу в Україні”.
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану арбітражним і
апеляційним судами позовним матеріалам такою, що не відповідає
фактичним обставинам та чинному законодавству.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 57, 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Колективного малого підприємства
“Гарант-Сервіс” задовольнити частково.
2.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.10.2001 № 2-22/2369-2001, ухвалу від 15.03.2001
№ 2-22/2369 і постанову від 25.05.2001 № 2-22/2369-2001
арбітражного суду Автономної Республіки Крим про відмову в
прийнятті позовної заяви скасувати.
Позовні матеріали КМТ “Гарант-Сервіс” до Джанкойської об’єднаної
державної податкової інспекції про визнання постанови № 6 від
26.02.2001 недійсною передати господарському суду АР Крим на
новий розгляд.