ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2002 Справа N 2/92-01-а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Осетинського А.Й. - головуючого,
Рибака В.В., Уліцького А.М.,
за участю представників
позивача Мартюк Т.В.
відповідача Бурлаєва С.Г., Осадчого С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ДШ у Старобешівському районі Донецької
області
на постанову від 20.11.2001
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 2/92-01-а
за позовом ВАТ “Комсомольське рудоуправління“
м. Комсомольск Донецької області
до ДПІ у Старобешівському районі Донецької
області
про визнання недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20-26.11.2001 у складі колегії суддів Алєєвої І.В. - головуюча,
Агапової О.Л., М'ясищева А.М. рішення господарського суду
Донецької області, яким за-доволено позов та визнано недійсним
рішення ДПІ у Старобешівському районі від 26.03.2001
№ 55/26/00191827/2110, залишено без змін, а апеляційну-скаргу
без задоволення з тих підстав, що рішення господарського суду
першої інстанції відповідає нормам матеріального та
процесуального права, правомірно базується на нормах Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(ст. 1 п. 1.23) при встановленні факту, що отримані від ТОВ
“Вертикаль” і не оплачені товари не можуть вважатись як
безоплатно придбаними та такими, вартість яких підлягає
оподаткуванню; що суд при цьому правомірно не прийняв до уваги
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку як підзаконного
нормативного акту.
У поданій касаційній скарзі ДШ у Старобешівському районі
зазначає про правомірність визначення ним безкоштовно набутих
позивачем товарів як таких, що підлягають включенню до валового
доходу на підставі п. 4.1.6 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та відсутність порушень з
його боку податкового законодавства при донарахуванні позивачу з
цього приводу податку на прибуток та фінансових санкцій по
оспорюваному ним рішенні, просить скасувати рішення
господарського суду та постанову апеляційного господарського
суду Донецької області по даній справі.
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
їх юридичної оцінки судом, заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін дійшла висновку про наявність
правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного.
Відповідно до вимог ст. 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі господарським судом та
апеляційною інстанцією.
Предметом спору по справі є рішення ДІЛ у Старобешівському
районі Донецької області від 26.01.2001 № 55/26/00191827/2110
про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства прооподаткування.
Оспорене рішення прийняте відповідачем на підставі матеріалів
акту перевірки від 16.03.2001.
ВАТ “Комсомольське рудоуправління” було донараховане 147901,89
грн. податку на прибуток та застосовано 30% фінансових санкцій в
сумі 44370,57 грн.
Підставою такого донарахування стала виявлена перевіркою креди
торська заборгованість в сумі 1183215,12 грн. за отримані від
ТОВ “Вертикаль” товарно-матеріальні цінності.
Як на правову підставу такого донарахування відповідач (ДІЛ у
Старобешівському районі) послався на пп. 4.1.6 ст. 4 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
№ 283/97-ВР від 22.05.97, визначивши при цьому зазначену вище
кредиторську заборгованість як безкоштовно отримані позивачем
(ВАТ “Комсомольське рудоуправління“) товари, вартість яких
повинна включатись до складу доходу звітного періоду та
оподатковуватись.
При цьому враховувався факт скасування 27.07.2000 державної
реєстрації ТОВ “Вертикаль” Київським райвиконкомом м. Донецька
на підставі заяви власника та відсутність правонаступників
ліквідованого підприємства.
Задовольняючи позов та скасовуючи спірне рішення ДПІ у Старобе
шівському районі, суд першої та апеляційної інстанції зазначив,
що визначений пп. 1.2.3 п. 1 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
перелік товарів, робіт,
послуг, які можуть бути віднесені до безоплатно наданих, є
вичерпним і в зв'язку з цим до таких товарів не можуть бути
віднесені товарно-матеріальні цінності, передані ТОВ “Вертикаль”
позивачу та не оплачені останнім; що відповідач необгрунтоване
застосував Положення (стандарт) бухгалтерського обліку II
“Зобов'язання”, затв. наказом Міністерства фінансів України від
31.01.2000 № 20, зареєстрованого МЮ України 11.02.2000 за
№ 85/4306 при проведенні перевірки.
Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з цим
висновком суду, оскільки Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку є нормативним документом загального користування та
обов'язкового виконання суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 5 цього Положення кредиторська заборгованість
ВАТ “Комсомольське рудоуправління” перед ТОВ “Вертикаль” в сумі
1183215,12 грн. повинна бути включена до складу доходу звітного
періоду в бухгалтерському та податковому обліку.
Зазначене свідчить про порушення судами першої та апеляційної ін
станції норм матеріального права при ухваленні рішення та
постанови по даній справі.
Керуючись п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку II
“Зобов'язання”, затв. наказом Міністерства фінансів України від
31.01.2000 № 20, зареєстрованого МЮ України 11.02.2000 за
№ 85/4306, ст.ст. 111-5, НІ7, НІ9, НІ11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Донецького місцевого господарського суду від 13.09.2001
у справі № 13/251-а та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 26.11.2001 у справі № 2/92-01а
скасувати.
У позові відмовити.