ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
21.02.2002                                       Справа N 4/30
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Полтавського обласного комітету
профспілки працівників торгівлі і громадського харчування
на постанову від 20.04.01
арбітражного суду Полтавської області
зі справи № 4/30
за позовом Полтавського обласного комітету профспілки
працівників торгівлі і громадського харчування
до Профспілкового комітету ЗАТ КТЦ “Пушкарівський“
до ЗАТ КТЦ “Пушкарівський“
 
про   стягнення 2466,70грн.
 
В засіданні взяли участь представники
-позивача: Візовська Т.І. голова Полтавського облкомітету,
Подмогіна Т.П. зав. сектором (дов. від 18.02.02 б/н),
Макаренко К.К.-С. заст. гол. центрального комітету
Всеукраїнської
профспілки (дов. від 18.02.02)
-відповідача: не з'явились
 
За  згодою  сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1  ст.  111-5
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому засіданні від 21.02.2002 було оголошено лише вступна та
резолютивна    частини   постанови   колегії    судців    Вищого
господарського суду України.
 
Рішенням  арбітражного суду Полтавської області (суддя Вільховий
Т.І.)  від 06.03.01 позов, заявлений до профспілкового  комітету
ЗАТ  комерційно-торгівельного центру “Пушкарівський” задоволений
у   сумі   1233,35грн.  В  позові  до  ЗАТ  КТЦ  “Пушкарівський”
відмовлено  з посиланням на відсутність зобов'язань  у  ЗАТ  КТЦ
“Пушкарівський” оплачувати вартість путівок у дитячий оздоровчий
табір “Костер”.
 
Постановою  заступника голови арбітражного суду області  Ціленко
В.А. від 20.04.01 рішення залишено без змін за тих же підстав.
 
В   касаційній   скарзі   позивач   просить   змінити   рішення,
задовольнивши  позов  у повному обсязі, посилаючись  на  те,  що
обов'язок  ЗАТ КТЦ “Пушкарівський” оплачувати путівки  в  дитячі
оздоровчі заклади передбачений колективним договором.  На  думку
скаржника  Профспілковий комітет і адміністрація порушили  взяте
на   себе  зобов'язання  і  суд  неправомірно  звільнив  їх  від
відповідальності, не перевіривши всіх обставин справи в  повному
обсязі, чим порушив норми матеріального права.
 
Одночасно  скаржник подав клопотання про відновлення пропущеного
процесуального  строку,  встановленого  для  подання  касаційної
скарги на постанову арбітражного суду з посиланням на те, що цей
пропуск терміну стався не по вині скаржника.
 
Колегія   суддів,   перевіривши  матеріали  справи,   заслухавши
пояснення   представників  скаржника,  які  підтримали   вимоги,
викладені  у  касаційній  скарзі, і просили  їх  задовольнити  в
повному обсязі за рахунок винної сторони, дійшла до висновку, що
касаційну скаргу слід задовольнити частково, скасувавши прийняті
у  справі  рішення  та постанову, а справу  скерувати  на  новий
розгляд у суд першої інстанції, виходячи з наступного.
 
Полтавський обком профспілки працівників торгівлі і громадського
харчування   звернувся  до  арбітражного  суду  з  позовом   про
стягнення з профспілкового комітету ЗАТ КТЦ “Пушкарівський” і  з
ЗАТ   КТЦ  “Пушкарівський”  2466,70грн.  боргу  за  використання
путівок    на   оздоровлення   дітей   працівників    ЗАТ    КТЦ
“Пушкарівський”.  Путівки  на  літній  період   у   2000р.   для
оздоровлення    дітей   працівників   акціонерного    товариства
“Пушкарівський” у дитячий оздоровчий табір “Костер”  Полтавським
обласним    комітетом   профспілки   працівників   торгівлі    і
громадського  харчування було виділено на  підставі  заявки  від
09.06.2000 Профспілкового комітету ЗАТ КТЦ “Пушкарівський”, який
і одержав ці путівки від обласного комітету по довіреностям.
 
Відповідно   до  Постанови  Полтавського  обласного   відділення
правління  Фонду соціального страхування України від  28.04.2000
№  П-2-17  “Про фінансування оздоровлення дітей у літній  період
2000року”  фінансування  витрат  на  харчування,  лікування   та
культурне  обслуговування дітей в дитячих оздоровчих  таборах  в
літній  період 2000р. проводиться за рахунок коштів  соціального
страхування   обласних   галузевих  профспілкових   органів   та
страхувальників  в  межах  асигнувань,  передбачених   бюджетами
(кошторисами) на оздоровлення працюючих та членів їх сімей.
 
Згідно  з  Постановою  Президії  обкому  профспілки  працівників
торгівлі  і  громадського харчування від 02.06.2000 №  П-6  “Про
організацію  оздоровлення відпочинку  дітей  влітку  2000року  в
дитячому   оздоровчому  таборі  “Костер”  затверджена   вартість
путівки  для працівників торгівлі, громадського харчування,  які
знаходяться   на  профобслуговуванні  в  обкомі  профспілки   чи
зареєстровані, як страхувальники у сумі 315грн.
 
Витрати по вартості путівки розподілити слідуючим чином:
-за рахунок господарника і профспілкового бюджету- 137грн.,
-за рахунок державного соціального страхування - 147грн.,
-батьківська доплата - 31грн.
 
Відповідно   цієї  постанови  вартість  одержаних  профспілковим
комітетом  ЗАТ  КТЦ  “Пушкарівський” путівок в  кількості  28шт.
складає по розрахунку позивача 4704грн., а крім того, за рахунок
коштів соцстраху на них витрачено 4116грн., тобто по 147грн.  на
кожну путівку.
 
Касатор пояснив, що він виставив рахунки відповідачам на  оплату
вартості  путівок в сумі 4704грн., із них оплачено відповідачами
2237,30грн.
 
Рахунки,  по поясненню касатора, виставлені відповідно  порядку,
встановленого   Положенням   про   дитячий   оздоровчий   табір,
затвердженому Постановою секретаріату ВЦСПС від 11.05.95 № 7-21,
діючим  на  теперішній  час.  Але рахунки,  на  які  посилається
скаржник,  в  матеріалах справи відсутні і не  були  витребувані
судом; порядок розрахунків за профспілкові путівки, передбачений
вищезазначеними документами, судом досліджений не був.
 
Наведені  висновки є підставою визнати, що рішення і  постанова,
прийняті   судом   області,  не  засновані  на  дослідженні   та
встановленні  усіх обставин в їх сукупності, як  це  передбачено
відносно оцінки доказів статтею 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Наведені  в  клопотанні позивача про відновлення  процесуального
строку  для  подачі касаційної скарги слід визнати  поважними  і
пропущений  строк  слід відновити згідно ст.  53  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Зважаючи  на  викладене  та керуючись стст.  53,  111-5,  111-7,
111-9,  111-10,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України    ( 1798-12 ) (1798-12)
         колегія суддів Вищого Господарського суду
України,
 
                      П О С Т А Н О В И Л А
 
Строк на подання касаційної скарги поновити.
 
Касаційну  скаргу  Полтавського  обласного  комітету  профспілки
працівників  торгівлі  і  громадського харчування  на  постанову
арбітражного  суду  Полтавської області від  20.04.01  у  справі
№ 4/30 задовольнити частково.
 
Рішення від 06.03.01 та постанову від 20.04.01 арбітражного суду
Полтавської області у справі № 4/30 скасувати, справу  направити
на новий розгляд у господарський суд Полтавської області.