ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2002 Справа N 17-3-23/01-3006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Карабаня В.Я.
суддів Жаботиної'Г.В.,
Усенко Є.А.
розглянувши касацінну скаргу ДПІ у Роздільнянському районі
Одеської області
на постанову від 25.09.2001 голови
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-3-23/01-3006
за позовом ЗАТ “Роздільнянський молзавод“
до ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області
про визнання недійсним рішення від 04.03.2001 № 4-05464690-26,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням арбітражного суду Одеської області від 27.06.2001
(суддя Владимиренко С.В.), залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2001
(колегія суддів у складі суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.,
Туренко В.Б.), задоволено позов ЗАТ “Роздільнянський молзавод”
до ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області про визнання
недійсним рішення від 04.03.2001 № 4-05464690-26.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що передача позивачем підпри
ємствам - сільськогосподарським товаровиробникам у
квітні-вересні 2000 товарно-матеріальних цінностей загальною
вартістю 97659, 80 грн. була здійснена відповідно до пункту 9
Порядку нарахування, виплати і використання коштів, спрямованих
для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за
продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій
вазі, затвердженого постановою KM України від 12.05.99 № 805,
(далі за текстом - Порядок від 12.05.99), як дотація
матеріальними ресурсами цим сільськогосподарським
товаровиробникам, в зв'язку з чим вказана передача не є
бартерною операцією та об'єктом оподаткування податком на додану
вартість.
В касаційній скарзі ДПІ у Роздільнянському районі Одеської
області, посилаючись на неправильне застосування судами першої
та апеляційної інстанції норм пункту 1.19 ст. 1 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст. 12
Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні”
( 857/98 ) (857/98)
від 07.08.98 № 857/98, пунктів 5,9 Порядку від
12.05.99, просить скасувати постановлені у справі судові рішення
та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обгрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що
передача позивачем сільськогосподарським товаровиробникам
товарно-матеріальних цінностей має характер бартерної операції,
а тому підлягає оподаткуванню ПДВ згідно статті 12 Указу
Президента України від 07.08.98 № 857/98.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про час і
місце судового засідання сторони повідомлені належним
чином. Перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки апеляційним судом, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. -
Апеляційним господарським судом встановлено, що позивач, як пере
робне підприємство, відповідно до пункту 11.21 ст. 11 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суму ПДВ,
яка підлягала сплаті до бюджету за реалізовану молочну
продукцію, в повному обсязі повинен спрямовувати для виплати
дотації сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними
молоко.
На виплату вказаної дотації позивач за згодою
сільськогосподарських товаровиробників та за погодженням з
управлінням агропромислового комплексу Роздільнянської районної
державної адміністрації та з ДПІ у Роздільнянському районі, про
що свідчать, зокрема, лист вказаного управління від 27.05.99
№ 173 та звернення позивача до податкової інспекції про відзив
платіжних доручень на перерахування дотацій у зв'язку з виплатою
останніх паливом і матеріалами, передав вказаним
товаровиробникам товарно-матеріальні цінності загальною вартістю
97659,80 грн., на яку відповідачем і був донарахований та
стягнутий рішенням від 04.03.2001 № 4-05464690-26 податок на
додану вартість у сумі 19531,96 грн. та фінансові санкції в
розмірі 19531,96 грн.
Згідно абзацу 2 пункту 9 Порядку, затвердженого постановою KM
України від 12.05.99 № 805, відповідно до пункту 11.21 ст. 11
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
допускається виплата зазначених дотацій сільськогосподарським
товаровиробникам матеріальними ресурсами замість грошових коштів
за наявності згоди вказаних товаровиробників. Питання про таку
форму виплати дотацій вирішується органами, на які покладено
контроль за правильністю визначення та перерахування дотацій,
зокрема, управліннями агропромислового комплексу районних
державних адміністрацій та органами державної податкової служби.
Відповідно до пункту 5 цього ж Порядку розрахунок із
сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними молоко
і м'ясо в живій вазі проводиться з поточного рахунку переробного
підприємства, тоді як перерахування сум дотацій - з його
окремого рахунку.
Таким чином, виплачуючи дотації сільськогосподарським виробникам
у товарно-матеріальній формі, позивач не розраховувався з ними
за продане ними молоко, що спростовує доводи відповідача
стосовно бартерного характеру вказаних взаємовідносин, оскільки
за змістом пункту 1.19 ст. 1 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
бартер (товарний обмін)
визначений саме як господарська операція, в основі якої лежить
цивільно-правова угода.
Відсутність між позивачем і сільськогосподарськими товаровиробни
ками цивільно-правового договору, яким би опосередковувалася
вказана передача товарно-матеріальних цінностей виключає
відповідно до пункту 1.4 ст. 1, пункту 3.1.1 ст. 3 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
таку
передачу з кола операцій, що є об'єктом оподаткування.
Враховуючи зазначений правовий характер взаємовідносин між пози
вачем і сільськогосподарськими товаровиробниками по передачі
товарно-матеріальних цінностей, апеляційний господарський суд
обгрунтовано не застосував до них норму ст. 12 Указу Президента
України від 07.08.98 № 857/98.
Керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Роздільнянському районі Одеської області
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 25.09.2001 у справі № 17-3-23/01-3006 -
без змін.