ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2002 Справа N 13/203
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Першикова Є.В.,
суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу Красноармійської об*єднаної
державної податкової інспекції
на постанову від 23.10.01
Донецького апеляційного господарського суду
зі справи № 13/203
господарського суду Донецької області
за позовом Красноармійської об*єднаної державної податкової
інспекції
до Приватного підприємства юридично-комерційної фірми “Феміда“
про стягнення 58625,16грн. -
В засіданні взяли участь представники
-позивача: не з'явились
-відповідача: не з'явились
Ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Темкіжев
І.Х.) від 16.08.2001 позов залишено без розгляду на підставі
п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
в зв'язку з тим, що позивач без поважних причин не
надав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду (у
складі головуючого Алеєвої І.В., суддів:Агапова О.Л., Мясищева
А.М.) постановою від 23.10.2001 ухвалу залишила без змін за тих
же підстав.
Позивач - Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція
у касаційній скарзі просить скасувати постанову Донецького
апеляційного господарського суду у справі № 13/203, посилаючись
на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального
права, а саме судом не застосовано ст. 43 Закону України “Про
підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
, якою визначено, що ліцензуванню
підлягає підприємницька діяльність по реалізації лікарських
засобів.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія встановила:
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція
звернулась з позовом до приватного підприємства
юридично-комерційної фірми “Феміда” про стягнення в доход
держави 58625,16грн., отриманих за період з 01.07.98 до 30.06.00
від реалізації лікарських засобів без ліцензії, тобто без
встановлених законом підстав.
Ухвалою від 23.07.01 господарський суд Донецької області
витребував у позивача докази того, що відповідачем на суму
58625,16грн. були реалізовані лікарські засоби, які видаються
при наявності рецепту.
Оскільки позивач не виконав вимоги суду і не надав витребувані
докази, необхідні для вирішення спору, господарський суд
Донецької області ухвалою від 16.08.01 позовну заяву залишив без
розгляду. Постановою від 23.10.01 Донецький апеляційний
господарський суд залишив ухвалу господарського суду від
16.08.2001 без зміни, апеляційну скаргу позивача без
задоволення.
Обґрунтовуючи постанову, Донецький апеляційний господарський суд
зазначив, що позивач не виконав вимоги п. 5 ст. 54
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на
яких грунтуються позовні вимоги, зазначення доказів на
підтвердження позову, обгрунтований розрахунок сум, що
стягуються чи оспорюються. Крім того, до позовної заяви згідно з
п. 4 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
позивач повинен додати документи, що підтверджують
обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до
господарського суду з позовом не надав документи на
підтвердження позовних вимог, не виконав вимоги суду щодо подачі
доказів реалізації відповідачем лікарських засобів на суму
58625,16грн., які видаються за наявності рецепту.
Посилання позивача на те, що витребувані документи не стосуються
предмету спору, так як позов заявлено про стягнення коштів,
одержаних без законних підстав за здійснення торгівлі
лікарськими засобами без ліцензії, не можуть бути взяті до
уваги. Господарський суд згідно з п. 4 ст. 65 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
має право витребувати
від учасників процесу документи, відомості, необхідні для
вирішення спору.
Оскільки ліцензуванню підлягає не вся діяльність з реалізації
лікарських засобів, вимоги щодо здійснення реалізації лікарських
засобів на підставі спеціального дозволу (ліцензії) не
поширюються на діяльність, пов'язану з реалізацією лікарських
засобів, які можуть відпускатись без рецепта лікаря, що прямо
передбачено ч. З ст. 19 Закону України “Про лікарські засоби”,
тому вимоги господарського суду про надання доказів торгівлі
лікарськими засобами, що відпускалися відповідачем на суму
58625,16грн. за рецептами, є правомірними.
В зв'язку з викладеним позивача на неправильне застосування
судом норми матеріального права при витребуванні документів не
приймаються до уваги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга Красноармійської об'єднаної державної податкової
інспекції задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-4, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого Господарського суду України,
П О С Т А Н О В И Л А
Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної
податкової інспекції на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 23.10.01 у справі № 13/203 залишити без
задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23.10.01 у справі № 13/203 залишити без змін.