ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
21.02.2002 Справа N 3/192
Щодо строку сплати податку на прибуток
Відкритим акціонерним товариством "..." 10 вересня 2001
заявлений позов про визнання недійсним рішення ДПІ у місті Полтаві
від 4 вересня 2001 N 1493/15-2/14299824/12742/10/15-144 щодо
нарахування позивачеві до сплати до бюджету штрафу в розмірі 10%
суми узгодженого податкового зобов'язання за затримку на 5 днів
сплати податку на прибуток за червень 2001 року. Товариство
вважало, що вчасно сплатило податок на прибуток, оскільки,
відповідно до приписів підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, платник
податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового
зобов'язання протягом 10 днів, наступних за останнім днем
відповідного граничного строку, встановленого підпунктом 4.1.4
статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 25
жовтня 2001 року, прийнятим суддею Б., позовні вимоги задоволені.
Оспорюване рішення податкової служби визнане недійсним через його
невідповідність приписам статей 4 і 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Державна податкова інспекція у місті Полтаві вважає, що
рішення господарського суду прийняте з порушенням матеріального
права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення у
справі і відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
При цьому заявник обгрунтовує касаційну скаргу тим, що пункт 1.2
статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначає поняття "податкове зобов'язання" як
зобов'язання платника податку сплатити податок у порядку та
строки, визначені цим законом або іншими законами України. На
думку заявника, строки та порядок сплати податку на прибуток
визначені Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, тому він вважає, що рішення про
нарахування штрафу позивачеві неправомірно визнане судом
недійсним. Заявником наголошено на приписі статті 15 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким
встановлено, що строки, порядок сплати та зарахування податку до
бюджетів можуть змінюватись виключно шляхом внесення змін до цього
Закону. Державна податкова інспекція звертає увагу суду і на те,
що підпунктом 19.4.12 статті 19 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
внесені зміни до Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині строків
подання податкових декларацій, а строки сплати податку на прибуток
не змінені.
Водночас заявник клопочеться про відновлення терміну на
касаційне оскарження рішення, проте місячний строк ним не
пропущений.
Позивач заперечує проти доводів касаційної скарги і просить
залишити без змін переглянуте рішення суду з попередніх мотивів.
Вищий господарський суд України, заслухавши представників
сторін, які підтримали свої доводи, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильності їх юридичної оцінки
господарським судом, зазначає таке.
Державною податковою службою у місті Полтаві нараховані
позивачеві санкції за затримку на 5 днів сплати податку на
прибуток проти строку сплати, встановленого Законом України "Про
оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року N
283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
з наступними змінами. Названим Законом
визначені платники податку на прибуток, об'єкти, база та ставки
оподаткування, порядок обліку, строки звітування та внесення
податку до бюджету. Зокрема, статтею 16 встановлені порядок
нарахування та строки сплати податку на прибуток. Підпунктом 16.4
визначено, що сплата податку на прибуток провадиться не пізніше
двадцятого числа місяця, що настає за звітним кварталом. Тобто за
цим приписом товариство мало сплатити податок за червень 2001 року
до 20 липня 2001 року. Податок сплачений відповідачем 25 липня
2001 року (платіжні доручення N 954, 955).
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 25 жовтня
2001 року у справі N 3/192 залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у місті Полтаві без задоволення.