ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2002 Справа N 2-5/7298-2000
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. - головуючого,
Подоляк О.А., Семчука В.В.,
за участю представників:
від позивача: Джелілова А.О., Шепеля Т.П. ,
Шпак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Кримської регіональної митниці
на постанову від 24.10.2001 р.
Севастопольського апеляцій ного господарського суду
у справі № 2-5/7298-2000
за позовом Спільного українсько-турецького підприємства
“Озенбиш“
до Кримської регіональної митниці
про визнання недійсним наказу № 151/1 від 23.06.2000 та такою,
що не підлягає виконанню платіжної вимоги № 6 ви 26.06.2000
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18 по 20.02.2002р.
для підготовки та виготовлення постанови.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
03-08.11.2000 /суддя Фенько Т.П. / позов задоволеної визнано
недійсним наказ Кримської регіональної митниці № 151/1 від
23.06.2000 “Про стягнення недобору мита і пені в безспірному
порядку” та визнано такою, що не підлягає виконанню, платіжну
вимогу № 6 від 26.06.2000 про безспірне списання коштів з СП
“Озенбаш”.
Рішення мотивовано тим, що СП “Озенбаш” є підприємством з
іноземною кваліфікованою інвестицією, зареєстроване 27.11.1992,
станом на 10.05.1999 доля іноземного інвестора в статутному
фонді підприємства складала 51% і відповідно до чинного
законодавства воно користується пільгами щодо оподаткування та
митного оформлення вантажів.
Постановою голови арбітражного суду АР Крим від 30.05.2001
рішення від 03-08.11.2000 скасоване, в задоволенні позову
відмовлено з тих мотивів, що відповідно до положень Закону
України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів
підприємницької діяльності, створених з використанням майна і
коштів вітчизняного походження” від 17.02.2000 № 1457-111 і на
території України до суб'єктів підприємницької діяльності,
створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та
часу їх внесення, застосовується національний режим валютного
регулювання та справляння податків, зборів /обов'язкових
платежів/ встановлений Законом України для підприємств,
створених без участі іноземних інвестицій.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.10.2001 (головуючий Шевченко Н.М., судді Голик B.C.,
Сотула В.В.) постанова арбітражного суду АР Крим від 30.05.2001
скасована, рішення цього суду від 03-08.11.2000 залишено без
змін. Постанова мотивована тим, що відповідно до чинного на
момент реєстрації іноземної інвестиції законодавства, позивач
отримав державну гарантію захисту іноземної інвестиції і в своїй
діяльності користувався спеціальним законодавством, яке
передбачає пільги в оподаткуванні і при митному оформленні
вантажів, які ввозяться на територію України. Закон України “Про
усунення дискримінації суб'єктів підприємницької діяльності,
створених з використанням майна і коштів вітчизняного
походження” від 17.02.2000 не має зворотної сили і не може
розповсюджуватися на спірні правовідносини, які мали місце в
жовтні-листопаді 1999р. і відносно яких виданий оскаржуваний
наказ.
В касаційній скарзі Кримська регіональна митниця просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційною господарського
суду від 24.10.2001 та залишити в силі постанову арбітражного
суду АР Крим про перегляд рішення в порядку нагляду від
30.05.2001 посилаючись на те, що митне оформлення вантажів в
період з 18.10.по 16.11.1999р. СП “Озенбаш” здійснювалось без
оплати мита та митних зборів виключно на підставі рішень суду,
які в наступному були скасовані. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 70
Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
товари та інші предмети для
вільного використання пропускаються через митний кордон України,
за ввезення яких на митну територію України та здійснення
митного оформлення сплачується мито і митні збори.
Заслухавши пояснення повноважних представників позивача,
розглянувши доводи, на яких ґрунтується касаційна скарга і
заперечення проти них, перевіривши матеріали справи та
проаналізувавши па підставі встановлених в ній фактичних
обставин правильність застосування апеляційним судом при
прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, Вищий
господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено арбітражним судом Автономної Республіки Крим,
спільне підприємство “Озенбаш” зареєстровано 27.11.1992 p., є
підприємством з кваліфікованою іноземною інвестицією, станом на
10.05.1999р. розмір іноземного інвестора в статутному фонді
складає 53298 дол. США і 633000 грн., що становить 51,8% і
відповідно до ст.ст. 28, 29. 32 Закону України “Про іноземні
інвестиції” має пільги в області зовнішньоекономічних відносин,
митної справи та в оподаткуванні.
Статтею 9 цього Закону передбачені гарантії від зміни
законодавства, згідно яких в разі, коли наступне спеціальне
законодавство про іноземні інвестиції змінює умови захисту
іноземних інвестицій, до іноземних інвестицій протягом десяти
років з набуття чинності таким законодавством на вимогу
іноземного інвестора застосовується спеціальне законодавство, що
діяло на момент реєстрації інвестицій.
Законом України “Про внесення зміни до ст. 4 Закону України “Про
підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
від 01.07.1999 визначено, що
до спеціального законодавства відноситься податкове, митне,
валютне, фінансове, інвестиційне та інше законодавство, що
регулює окремі особливості сторони та види діяльності
підприємств в Україні.
Рішенням Центрального районного суду М.Сімферополя від
25.08.1999 та додатковим рішенням цього суду від 18.10.99
зобов'язано Кримську регіональну митницю видавати вантажі, які
надходять на адресу СП “Озенбаш”, та оформляти їх митне
оформлення по Єдиному митному тарифу, який діяв на момент
реєстрації інвестицій та відповідно до постанови Верховної Ради
України від 06.07.1999 № 823-ХІV “Про внесення змін до постанови
Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України
“Про режим іноземного інвестування”.
В жовтні-листопаді 1999р. па адресу СП “Озенбаш” надходили
вантажі, які видавались Кримською регіональною митницею без
сплати мита на підставі цих рішень суду.
23.12.1999р. Президія Верховного Суду АР Крим скасувала рішення
Центрального районного суду М.Сімферополя від 25.08.1999 і
ухвалу колегії по цивільних справах Верховного Суду АР Крим від
27.09.1999 з врахуванням того, що скарга генерального директора
СП “Озепбаш” була розглянута за правилами та процедурою
передбаченими гл.31-А ЦПК України, а відповідно із Законом
України “Про режим іноземного інвестування” спори між іноземними
інвесторами та державою з питань державного регулювання
іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними
інвестиціями, підлягають розгляду в судах України в порядку
позовного провадження.
23.06.2000 Кримська регіональна митниця видала наказ № 151/1
“Про стягнення недобору мита та пені в безспірному порядку”, в
якому зазначила: в зв'язку з недобором мита по оформленню
імпортних та експортних вантажів стягнути з СП “Озенбаш” в
безспірному порядку 389565,16 грн. недобору мита, 173826,05 грн.
пені. Підставою для цього наказу були: сг.25 Закону України “Про
єдиний митний тариф”, постанова Президії Верховного Суду АР Крим
від 23.12.1999, рапорт начальника юридичного відділу та
розрахунок суми недобору та пені.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Єдиний митний тариф”
мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та
розстрочку, а так само не сплачене в результаті інших дій, що
спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних
органів України у безспірному порядку за весь час заборгованості
бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки
за кожен день прострочення.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів СП
“Озенбаш” не надавалась відстрочка чи розстрочка сплати мита і
ним не вчинені ніякі інші дії, що призвели до несплати мита.
Дії, що спричинили недобори митних платежів є порушенням митних
правил, провадження у справах про такі порушення регулюються
розділом VП /ст.ст. 103-149/ Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
.
При вчиненні порушень митних правил підприємствами
відповідальність несуть керівники цих підприємств.
Кримська регіональна митниця не порушувала провадження про
порушення митних правил СП “Озенбаш” і не притягувала до
відповідальності його керівника.
СП “Озенбаш” є підприємством з іноземною кваліфікованою
інвестицією і в жовтні-листопаді 1999р. користувалось пільгами в
оподаткуванні та митному оформленні вантажів, тому воно не
вчинило ніяких дій, що призвели до недобору мита.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між
сторонами склалися в період до набрання чинності Законом України
“Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів
підприємницької діяльності, створених з використанням майна і
коштів вітчизняного походження” від 17.02.2000 № 1457-ІП.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 24.10.2001 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-5/7298-2000 залишити без змін,
а касаційну скаргу Кримської регіональної митниці - без
задоволення.