ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2002 Справа N 3/1/298-2/5/330-1/5/56
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.
Уліцького A.M.
розглянувши в засіданні
касаційну скаргу Фермерського господарства “ЗА-ВІА“
на постанову від 08.10.2001
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 3/1/298-2/5/330-1/5/56
за позовом Фермерського господарства “ЗА-ВІА”
с.В.Белозірка
до ТОВ “Агрофірма ім. Ватутіна с.В.Белозірка
про витребування майна
за участю представників:
позивача Зарубін А.С., голова ФГ
відповідача Хоменко В.М., дов.від 18.01.2002
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство “ЗА-ВІА” 07.09.95 звернулося до арбітраж
ного суду Запорізької області з позовом про витребування майна,
переданого на схов до КСП ім. Ватутіна.
КСП ім. Ватутіна позов не визнало та мотивувало, що спірне майно
на схов не приймалося і зобов'язання про повернення відсутнє.
Справа розглядалася у арбітражному суді та наглядових інстанціях
неодноразово.
09.03.2000 КСП ім. Ватутіна реорганізовано у ТОВ “Агрофірма
ім. Ватутіна”, яке визнано стороною у справі.
31.07.2001р. господарський суд Запорізької області (суддя Хутор
ной В.М.) рішенням у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не до
ведено обставини передачі позивачем на схов товарів, зазначених
у позові або право власності на ці товари позивача.
8.10.2001р. постановою Дніпропетровського апеляційного госпо
дарського суду /колегія суддів: головуючий - Ясир Л.О., судді
Бахмет P.M., Пруднікова В.В./ рішення залишено без змін -
визнавши висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Скаржник просить скасувати рішення і постанову, прийняті
господарським судом та апеляційною інстанцією, посилаючись на
докази, надані ним по справі, які, як вважає скаржник, доводять
обставини передачі на схов відповідачу товарів.
Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення представника,
який підтримав касаційну скаргу та заперечення представника
відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції не визнав переконливі докази надані
позивачем, виходячи з відсутності у позивача повного їх
підтвердження належною бухгалтерською звітністю як у
фермерського господарства, так і у відповідача, з урахуванням
того, що обидва підприємства знаходилися під управлінням однієї
особи - А.С.Зарубіна та недоведеності позивачем обставин
передачі спірних товарів на схов відповідача за бухгалтерськими
документами встановленої звітності.
Відсутність належного бухгалтерської звітності, податкових
декларацій відмічено кількома перевірками, тому суд обгрунтовано
дійшов висновку відсутності у позивача прав передбачених
нормами, регулюючими передачу товарів на схов.
Позивач, згідно ст.ст. 49-50 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
не довівши право власності на спірні у справі товари,
тому не набув прав вимагати їх у відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фермерського господарства “ЗА-ВІА” залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 31.07.2001
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 08.10.2001 у справі № 3/1/298/2/5/330-1/5/56 залишити без
змін.
Справу скерувати до господарського суду Запорізької області.