ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2002 Справа N 2/2/1075
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Вовк І.В.
розглянув касаційну скаргу ВАТ “Торговий будинок “Запоріжкокс”
на рішення арбітражного суду Запорізької області
від 04.07.2001 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.10.2001 р.
у справі № 2/2/1075
за позовом ТОВ “Брокер ЛТД і Ко”
до ВАТ “Торговий будинок “Запоріжкокс”
про стягнення 281326,99 грн.
за участю представників позивача - Пшец О.В., відповідача -
Петренко І.А., Буряк І.В.
Рішенням арбітражного суду Запорізької області від 04.07.2001 р.
позов задоволене частково та зобов'язано відповідача поставити
позивачу 951 тн. палива котельного ТУУ-322-00190443-042-97, а
також стягнуто з відповідача на користь позивача 202756,16 грн.
упущеної вигоди з урахуванням індексу інфляції, 1700 грн. витрат
по сплаті державного мита, 69 грн. витрат по
інформаційно-технічному забезпеченню.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.10-05.11.2001 р. апеляційна скарга відповідача задоволена
частково: рішення суду від 04.07.2001 р. в частині стягнення з
відповідача на користь позивача 202756,16 грн. упущеної вигоди з
урахуванням індексу інфляції, 1700 грн. витрат по сплаті
державного мита, 69 грн. витрат по інформаційно-технічному
забезпеченню скасоване; в задоволенні позовних вимог про
стягнення 202756,16 грн. упущеної вигоди з урахуванням індексу
інфляції відмовлено і в решті вимог рішення суду залишене без
змін.
У касаційній скарзі та доповненні до неї відповідач просить
скасувати рішення від 04.07.2001 р. та змінити постанову від
30.10-05.11.2001 р. в частині зобов'язання поставити позивачу
951 тн. котельного палива ТУУ-322-00190443-042-97 на підставі
того, що вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову
Дніпропетровського апеляційного суду від 30.10-05.11.2001 р.
залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив наступне.
20.08.99 р. між ТОВ “Брокер ЛТД і Ко” та ВАТ “Торговий будинок
“Запоріжкокс” укладено договір № 205U6, відповідно до якого
відповідач був зобов'язаний поставити позивачу 2000 тн.
котельного палива у вересні-жовтні 1999 p., а позивач - оплатити
продукцію.
Відповідач котельне паливо відвантажив частково: у вересні -
885,1 тн., у жовтні - 163,5 тн., тобто не допоставив 951,4 тн.,
що підтверджується залізничними квитанціями, актом звірки станом
на 22.06.2001 р. та визначено сторонами. Позивач розрахувався з
відповідачем за отримане котельне паливо також частково.
Приймаючи у справі судові рішення, місцевий і апеляційний суди
виходили з обов'язку відповідача виконати у повній мірі
договірні зобов'язання та покладали на нього обов'язок
відвантажити решту 951 тн. продукції. Такого роду юридичні
висновки є помилковими через їх невідповідність матеріалам
справи.
Так, листом № 98 від 21.10.99 р. позивач запропонував
відповідачу вважати розірваним договір поставки продукції від
20.08.99 р. Відповідач неодноразово стверджував та наполягав при
розгляді справи касаційною інстанцією на тому, що він у зв'язку
з ухиленням позивача від сплати отриманої продукції погодився з
його пропозицією про розірвання договору і письмово повідомив
позивача про своє рішення.
Позивач продовжував нехтувати обов'язки по поверненню боргу,
тому відповідач змушений був у судовому порядку стягувати з
позивача вартість отриманої та неоплаченої продукції.
Зазначена обставина також підтверджує відмову позивача від
подальшого виконання договору поставки продукції.
Отже, відповідач у зв'язку з фактичним розірванням сторонами
договору, звільнився від його виконання з 21.10.99 р., тому
підставно припинив постачання позивачу продукції.
Ці дії відповідача кореспондуються з положеннями ст. 213 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, які надають право кредитору відмовитись від
виконання договору, у зв'язку з простроченням боржника та
втратою кредитором інтересу до договору.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов'язання
відвантажити 951 тн. продукції є недоведеними і задоволенню не
підлягають.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційного суду в цій
частині не відповідають наведеним обставинам, тому підлягають
скасуванню. В іншій частині постанова апеляційного суду про
відмову в позові щодо стягнення коштів сторонами не оскаржена і
залишається без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 111-9, ст. 111-10,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення арбітражного суду Запорізької області від 04.07.2001
р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 30.10.2001 р. в частині задоволення позову про
зобов'язання ВАТ “Торговий будинок “Запоріжкокс” поставити ТОВ
“Брокер ЛТД і Ко” 951 тн. палива котельного
ТУУ-322-00190443-042-97 скасувати.
2. В задоволенні позову ТОВ “Брокер ЛТД і Ко” в частині
зобов'язання ВАТ “Торговий будинок “Запоріжкокс” поставити 951
тн. палива котельного ТУУ-322-00190443-042-97 відмовити.
3. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.10.2001 р. залишити без змін.
4. Стягнути з ТОВ “Брокер ЛТД і Ко” (69009, м. Запоріжжя, вул.
12 Північне селище,9, р/р № 26007301300733 в Орджонікідзевському
відділенні АК ШБ) на користь ВАТ “Торговий будинок “Запоріжкокс”
(69600, м. Запоріжжя, ГСП-681, р/р № 26008301301913 в
Орджонікідзевському відділенні АК ПІБ) 850 грн. витрат по сплаті
державного мита. Видати наказ.
Головуючий Шульги О.Ф.
Судді Дерепи В.І.,
Вовк І.В.