ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2002 Справа N 2-15/4028-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю представника позивача Бордачової В.О. довір. № 1 від
15.02.2002
розглянула клопотання про Державної податкової інспекції у
відновлення пропущеного м. Феодосії
строку та касаційну скаргу
на постанову від 16.11.2001
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-15/4028-2001
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом закритого акціонерного
товариства “Крымское приморье”
м. Курортне
до Державної податкової інспекції у
м. Феодосії
Про визнання рішення недійсним
В квітні 2001 року акціонерне товариство закритого типу
“Крымское приморье” пред’явило в суді позов до Державної
податкової інспекції у м. Феодосії про визнання недійсним
рішення від 11.03.2001 № 003667 в частині донарахування податку
на прибуток з фінансовими санкціями в сумі 4875,0 грн., податку
на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності на Україні з
фінансовими санкціями на суму 6611,8 грн.
Рішенням від 23.08.- 13.09.2001 господарського суду Автономної
Республіки Крим позов задоволено частково.
Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у
м. Феодосії № 003667 від 11.03.2001 в частині:
- донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб від
діяльності на Україні в сумі 5086 грн. та застосування
фінансових санкцій в сумі 1525 грн. 80 коп. ;
- застосування фінансових санкцій по податку на прибуток в сумі
1125 грн..
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того,
що податок на репатріацію доходів утримується і перераховується
в бюджет при виплаті доходу нерезиденту у грошовому виразі.
Закрите акціонерне товариство “Крымское приморье” за орендну
плату корпусу та автомобілю розрахувалось з відкритим
акціонерним товариством “Мосенергоремонт” путівками.
У позивача наявність переплати податку на прибуток і відсутня
недоїмка, що звільняє його від відповідальності за порушення
податкового законодавства.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 16.11.2001 рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Феодосії
просить постанову та рішення скасувати, посилаючись на порушення
судами п. 20.4 ст. 20, п.п. “г” п. 13.1 ст. 13 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Одночасно просить відновити строк на оскарження постанови, яка
апеляційним господарським судом направлена лише 11.12.2001.
Заслухавши доповідь судді Кочерової Н.О., пояснення представника
позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи
та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України у складі
колегії суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони, прокурора чи з своєї
ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений строк.
Враховуючи наведені скаржником підстави пропуску строку, суд
вважає за доцільне відновити пропущений строк.
29.11.2000 Державною податковою інспекцією у м. Феодосії за
наслідками перевірки закритого акціонерного товариства “Крымское
приморье” з питань дотримання податкового законодавства та
бухгалтерської звітності складено акт.
11.03.2000 відповідачем прийнято рішення про донарахування
податків та застосування фінансових санкцій, яким донараховано
податок на прибуток в сумі 3,75 тис.грн. та застосовані
фінансові санкцій 1125 грн., податок на прибуток іноземних
юридичних осіб від діяльності на Україні в сумі 5086 грн. та
фінансові санкції в сумі 1525,80 грн.
За наслідками перевірки позивача відповідачем встановлено факт
заниження оподаткованого прибутку у І півріччі 2000 року на 12,5
тис.грн., що не заперечується позивачем, і що в свою чергу
призвело до заниження сплати податку на прибуток в сумі 3,75
тис.грн.
Дійсно, на час складання акта у закритого акціонерного
товариства “Крымское приморье” надмірно надійшло до бюджету
10916,96 грн. податку на прибуток.
Відповідно до п. 20.4 ст. 20 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
у разі заниження сум податку
платник сплачує суму донарахованого податковим органом податку і
штраф.
Законодавство України пов’язує застосування фінансових санкцій
до платника податку з виявленням факту порушення законодавства
про податки.
Фінансові санкції не застосовуються у разі, коли платник податку
до початку перевірки органом державної податкової служби
самостійно виявить порушення в обчисленні податку, письмово
повідомить про це податковий орган і здійснить відповідні
розрахунки з бюджетом.
Сума податку, яка надмірно надійшла до бюджету може бути
повернута або зарахована у рахунок майбутніх платежів на
підставі заяви платника податку.
Враховуючи викладене, у господарського суду Автономної
Республіки Крим та у Севастопольського апеляційного
господарського суду не було підстав визнавати рішення недійсним
в частині застосування фінансових санкцій в сумі 1125 грн.
Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об’єктом оподаткування є
прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого
валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом
4.3 цього Закону на:
- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5
цього Закону;
- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із
статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно п. 1 ст. 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської
Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна
та попередження ухилень від сплати податків, підписаного
08.02.95, ратифікованого 16.10.95, набувшої чинності 03.08.99,
доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від
нерухомого майна, яке міститься в другій Договірній Державі,
можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Аналізуючи Угоду і Закон суд приходить до висновку, що
оподаткуванню підлягає доход.
Державною податковою інспекцією у м. Феодосії проводилась
перевірка діяльності закритого акціонерного товариства “Крымское
приморье” за період з 01.07.99 по 01.10.2000, яка встановила
наявність договору оренди корпусу від 11.12.99 між підприємством
“Мосенергоремонт” та ЗАТ “Крымское приморье” та договору оренди
автомобіля від 25.08.99 між цими ж сторонами відповідно до умов
договорів “Мосенергоремонт” надав в оренду корпус та автомобіль,
а “Крымское приморье” в якості оплати надає путівки на
відпочинок.
З протоколу заліку взаємних вимог між “Мосенергоремонтом” та ЗАТ
“Крымское приморье” вбачається, що залік на суму 33906,85 грн.
проведено 05.11.2000.
Згідно з рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим
від 30.05.2001 вказана операція визнана бартерною.
Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до правильного
висновку про безпідставність нарахування податку на репатріацію
доходів нерезидента.
Доводи скаржника про порушення судом законодавства про
оподаткування не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 53, 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Відновити Державній податковій інспекції у м. Феодосії строк на
оскарження постанови від 16.11.2001.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.08.-13.09.2001 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 16.11.2001 змінити і викласти в
наступній редакції:
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції в
м. Феодосії від 11.03.2001 № 003667 в частині донарахування
податку на прибуток іноземних юридичних осіб від діяльності в
Україні в сумі5086,0 грн. і фінансових санкцій в сумі 1525,80
грн.
В решті позову відмовити.