ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2002 Справа N 15/21дп
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е.
Мілевського Й.Р., Чернова Є.В.
за участі повноважних
представників
позивача не з’явилися
відповідача не з’явилися
розглянувши касаційну Приватного підприємства “Олеся”
скаргу
на постанову від 20.11.2001 року
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 15/21дп
за позовом Приватного підприємства “Олеся” (далі –
Підприємство)
до Луганського обласного акціонерного
товарного закритого типу “Втормет”
(далі – Товариство)
Про визнання недійсним договору оренди виробничих площ та
устаткування № 07/4-37д від 14.03.2001 (далі – Договір оренди №
07/4-37д).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.10.2001
(суддя Якушенко Р.Є.) позов задоволено, договір оренди
виробничих площ та устаткування № 07/4-37дп від 14.03.2001 між
Товариством та Підприємством визнано неукладеним.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Підставою прийняття такого рішення на думку місцевого суду було
недосягнення згоди по істотних умовах Договору № 07/4-37дп, а
саме по об’єкту оренди та терміну, на який укладається договір.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2001 (судді Гуреєв Ю.М. – головуючий, Колядко Т.М.,
Мирошниченко С.В.) резолютивну частину рішення місцевого суду
змінено, задоволено апеляційну скаргу частково. Договір № 07/4-
37дп визнано неукладеним лише відносно нежитлових приміщень
(складських) площею 20 кв.м та адміністративних 12 кв.м.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Поданою касаційною скаргою Підприємство просить постанову
апеляційного суду скасувати, вважаючи, що вона винесена з
порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:
неправильного застосування норм ст. 153 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 10 Закону України “Про оренду державного
і комунального майна” щодо визнання договору неукладеним з
підстав недосягнення між сторонами істотних умов договору та ст.
46 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо розгляду справи в незаконному складі колегії суддів.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності їх юридичної оцінки
судом при прийнятті оскарженої постанови дійшла висновку, що
вона підлягає залишенню без зміни, а касаційна скарга - без
задоволення з наступних підстав.
14.03.2001 між Товариством та Підприємством укладено Договір №
07/4-37д, відповідно до умов якого позивачу в строкове платне
користування передані виробничі площі та устаткування згідно
акту № 2 прийому-передачі виробничих площ, устаткування, нежилих
приміщень, майна, що знаходяться в оренді. В перелік входять:
1) повноповоротний кран Г П К – 5 м – 1 інв. номер 5001;
2) виробничі площі, оснащені інженерними спорудами 1000м2;
3) нежилі приміщення (складські) площею 20 кв.м,
адміністративні – 12 кв.м.
Місцезнаходження орендованих виробничих площ, устаткування,
нежилих приміщень: м. Луганськ, вул. Линьова, 81а, цех
“Втормет”.
Доводи скаржника про те, що сторони Договору № 07/4-37д не
досягли згоди щодо строку оренди суд вважає безпідставними,
оскільки додаткова угода № 1 від 14.03.2001 до оспорюваного
договору підписана і позивачем і відповідачем і цією угодою у
сторони дійшли згоди, що Договір № 07/4-37д вступає в силу з
моменту отримання “Орендарем” (тобто Підприємством) ліцензії на
операції з брухтом чорних металів і датою вступу договору в силу
є дата, що зазначена в ліцензії.
Також суд погоджується з висновками апеляційного суду щодо
визначеності площі в 1000 м2 для використання орендованого
крану.
Разом з тим істотні умови договору оренди перераховані в ст. 10
Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Невизначеність щодо місцезнаходження адміністративних та
складських приміщень площею 20 м2 та 12 м2 є підставою для
визнання відповідно до ст. 153 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договору
неукладеним в частині цих приміщень.
Доводи Підприємства щодо розгляду справи в незаконному складі
колегії суддів є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 46
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
“...
перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських
судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією
суддів у складі трьох суддів”, що і було дотримано апеляційним
судом.
Крім того, необгрунтовані доводи скаржника щодо прийняття
рішення (постанови) суду різними колегіями суддів, які брали
участь у розгляді справи.
Частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно
для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану апеляційним
судом обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах
справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2001року залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного
підприємства “Олеся” без задоволення.
Головуючий суддя В. Овечкін
Судді Й. Мілевський
Є.Чернов